Перший випадок, коли людину покусала домашня кішка, яка певний час не була вдома, другий випадок, коли здичавілий собака, прикормлений людьми, наніс покус перехожому. Обоє виявились хворі на сказ, що було доведено в результаті лабораторних досліджень.
Зараз на території району здійснюється комплекс профілактичних та протиепізоотичних заходів. Що необхідно знати про сказ і як уберегтися населенню від нього?
– Сказ — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини — як свійські, так і дикі. Серед диких тварин особливо є небезпечні: червона лисиця, білка, їжак. Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Збудник сказу є в слині і мозку хворої тварини за 10 днів до появи перших ознак хвороби, тобто, на перший погляд цілком здорової тварини. Зараження сказом відбувається в основному через укуси чи внаслідок потрапляння слини хворої тварини на свіже поранення, подряпини шкіри або слизові оболонки.
У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісників, збудження і паралічів.
У першій стадії, яка триває 1-3 дні, у місці укусу з’являються неприємні відчуття (біль, печіння, заніміння, свербіння), почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху, занепокоєння: хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей.
У другій стадії збудження характерним є розвиток нападів гідрофобії (водобоязні) — дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням і навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку.
Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів (м’язів кінцівок, язика, глотки). Смерть настає від паралічу дихання і порушення серцевої діяльності.
Як діяти людям, яких покусала тварина? Перш за все необхідно якомога швидше промити рану водою з господарським милом, обробити краї рани 5-відсотковим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою, або до найближчого лікувально-профілактичного закладу. У разі укусів дикими, безпритульними тваринами треба за порадою лікаря-травматолога пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні медичного закладу. Ці щеплення на сьогодні єдиний ефективний засіб профілактики, щоб не померти від сказу.
Тварину, яка вкусила, в жодному разі не слід вбивати. Її варто ізолювати, встановити за нею нагляд, попередити ветеринарного лікаря, який протягом 10 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу, буде проводити клінічний огляд тварини.
Для запобігання виникнення сказу потрібно регулярно проводити щеплення домашніх улюбленців проти сказу.
Слід дотримуватися правил утримання та вигулу домашніх собак і котів, не створюючи небезпеки оточенню.
У випадку підозріння тварини на сказ, доправити тварину для огляду у ветеринарну установу. Сподіваємося, що власники домашніх тварин із розумінням поставляться до цієї проблеми і вчасно будуть піддавати вакцинації своїх тварин та сприятимуть працівникам ветеринарної служби у профілактиці такого небезпечного захворювання, як сказ. Особливо звертаємо увагу людей, які з власної доброти беруть безпритульних тварин (собак, кішок) до себе до дому, що перед тим, як принести тваринку додому, для власної безпеки її потрібно доставити у ветеринарну установу для клінічного огляду та профілактичної вакцинації проти сказу.
