Ми пересвідчились у цьому, обійшовши не одну торговельну точку міста. Наступного ж дня після нашої публікації, тобто 4 березня, такий хліб лежав на прилавку магазина «Капітошка», що розташований на автобусній зупинці «Школа № 3». Молода продавчиня сказала, що від хлібобулочних виробів цього сорту не відмовлялись, бо він дешевий і люди його купують.
Через кілька днів завітали до торговельної точки «Рукавичка», що на вулиці Пролетарській. Серед хлібів побачили й продовгуваті буханці з висівками. Продавець показала нам накладну, у якій було вказано, хто їх постачає.
А працівниця продовольчого магазину «Ожина», що розташований у мікрорайоні Косецькому, розповіла, що раніше вони більше брали для продажу ізяславський хліб, а останнім часом користується попитом шепетівський з висівками.
— Він дешевий, я і сама його купую. Беремо продукцію й інших виробників, але малими партіями, — розповіла продавчиня.
Працівники магазину, що на автобусній зупинці «Дружба», також зауважили, що дешевший хліб купують краще, зважаючи на суцільну бідність людей. Один покупець навіть пожартував, що м'ясо нині дороге, а такий хліб, тобто з "сюрпризом", має бути усім до смаку.
Втім, правильно було б негайно усю партію випеченого того дня хліба забракувати, а саму пекарню зачинити для проведення власником хоча б поточного ремонту і налагодження виробництва згідно з усіма санітарними нормами. Та цього не сталося.
Пекарня припинила роботу, та не одразу, а згодом. Власник особистим рішенням припинив експлуатацію старого приміщення. Це підтвердив начальник місцевої служби Держсаннагляду Андрій Нечипорук. Санітарні лікарі перевірили об'єкт, яким керує пан В.Дацик, та виписали штраф на його ім'я у сумі 425 гривень за невідповідність виробничих площ санітарним нормам.
З'ясувалось, що у підприємця є і нова пекарня на вулиці М. 3алізняка. Це гарно обладнане німецькою технікою приміщення, котре районна СЕС також перевірила. Проте поки що дозвіл на відкриття не надала, бо власник не пред'явив усі необхідні документи.
На сьогодні достеменно відомо, що пані Тетяна Дячук, сім'я якої постраждала внаслідок купівлі бракованої хлібини, і досі бореться за свої права споживача. Правоохоронці прийняли заяву від неї, зареєстрували її та проводять розслідування за вказаним фактом.
З приватним підприємцем В.Дациком ми спілкувалися телефоном. Він своєї вини не визнає і говорить про цей прикрий факт, як про наклеп. Підтвердив інформацію про наявність нового приміщення пекарні та запевнив, що невдовзі вони переберуться у новий цех. А у старій пекарні зараз проводять поточний ремонт.
Продовжуючи тему якості хліба, скажемо, що хлібобулочні вироби зазнають значного антисанітарного впливу не тільки у непристосованих для випікання виробничих приміщеннях, а й на етапі їхньої доставки до споживача.
У магазинах спостерігали, як продавці без рукавичок приймали привезений хліб. Водії допомагали їм, також беручи буханці голими руками. На наше зауваження одна з продавчинь відповіла: «Якщо боїтесь, то беріть хліб в упаковці».
Випадків таких порушень побачили чимало. У точках, «Капітошка», «Бонжур», «Марія», «Ожина» та багатьох інших. Працівники прилавка забували одягати одноразові рукавички, виправдовувались, що це, мовляв, перший раз, запевняли, що більше таке не трапиться. Прикро, але санітарні порушення набули у нас масового характеру. У сільській місцевості — також.
Пояснення цьому просте — уряд заборонив санітарним лікарям здійснювати будь-який контроль. Журналісти ж, за законом, мають право виявляти порушення і повідомляти про них населенню, що ми й робимо.
Запам'ятався емоційним монолог продавчині Людмили із магазину «Ожина». Вона зауважила, що антисанітарія є всюди і що випадок з мишею у хлібові не потрібно було так афішувати. Через кілька днів люди забули б про скандал і знову купували б шепетівський хліб.
Шкоду здоров'ю споживачів можуть заподіяти не тільки брудні руки пакувальників хліба, продавців-реалізаторів, водіїв-експедиторів.
— Навіть хліб у заводській упаковці, якщо не дотримуватись термінів його зберігання та реалізації, також стає небезпечним для організму. Через тривале перебування у целофановій обгортці у ньому з'являється пліснява, яка може спричинити шлунково-кишковий розлад чи навіть отруєння, — наголошує головний санітарний лікар А.Нечипорук.
Черствий хліб красилівського виробництва побачили на полицях магазину "Колос". Виготовлений 8 березня, він лежав серед інших сортів хліба аж до 14 березня, хоча вказаний термін зберігання становив лише три доби.
У супермаркеті «Наш край» 15 березня ми також побачили кілька запакованих хлібин без вказаної дати випічки (виробник — приватний підприємець Р.Альмяшов). Адміністратор Ілона пояснила, що хліб свіжий, ніякого порушення у цьому не вбачає: виробник як хоче, так і робить.
Добре, коли при супермаркетах є власне виробництво. Тоді хліб зазнає менше негативного впливу.
У «Вопаку» адміністратор Тетяна Василівна показала приміщення, де працівники міні-пекарні виробляють та випікають близько 30 видів хлібобулочних та здобних виробів за власного рецептурою. Зокрема, картопляний хліб, гарбузовий із зернятами, з цибулею та тертим сиром.
Ми побачили, що усі працівники міні-пекарні мають спецодяг, всюди чисто, випечений хліб викладають у рукавицях. Для покупців є спеціальні щипці та целофанові пакети.
А от у супермаркеті «Наш край» до нашого візиту поставились насторожено. Завідуюча Ганна Валеріївна акцентувала увагу на тому, що булочки у них печуть на видному місці — у торговельній залі. Якщо продукція залишилася, то її продають зі знижкою 50 відсотків. Приємно здивувало те, що тут є паперові пакети для булок. А от на поріг міні-пекарні нас так і не пустили. Схоже вчинив ї адміністратор міні-маркету «Колос».
В загалі, на Шепетівщину хліб доставляють близько двох десятків виробників із ближніх міст, сусідніх районів, областей. Місцевих же пекарень кілька.
Начальник управління економічного розвитку РДА Наталія Окорська повідомила, що у районі працює одне мале приватне підприємство «МВМ- 13», котре випікає хліб під назвою «Судилківський». Ще печуть «Хліб на черені» у селі Замороченні, але офіційно цей об'єкт зареєстровано в іншому районі. Він у гарному стані, туди навіть дітей возять на екскурсію.
Спеціаліст міського управління економічного розвитку Світлана Атамась зауважила, що управління не має права контролювати господарську діяльність пекарень, а проводить лише моніторинг цін на основну продукцію з метою регуляції місцевих виробників — Руслана Альмяшова та В'ячеслава Дацика. Те ж саме сказали і у райдержадміністрації. Тож пекарів маємо, а закон написаний таким чином, що контролю за їхньою діяльністю — ніякого.
Окрім В.Дацика є й інші підприємці, котрі працюють за своїми правилами. Зокрема, власник міні-пекарні І.Петренко випікає булочки у приміщенні колишньої котельні. Він запевнив, що необхідні дозволи оформляє. Його сім'я із шести осіб виживає за рахунок виручки від випічки.
Мешканці міста і району щодо хліба мають різні смаки. Якщо ще до недавна можна було посмакувати хлібом із салом, «бородинським», то зараз люди економлять як ніколи. Шепетівчанка Оксана Василівна розповіла нам, що раніше вона щодня купувала ізяславський хліб та батон. Однак сьогодні економить, адже ціни дуже зросли.
Місцевий мешканець Петро Павлович не уявляє собі прожитого дня без шматочка запашного хлібця на черені. Стверджує, що він може лежати близько тижня і не втрачати свою свіжість та м'якість.
Щодня купує хліб місцевих виробників Людмила Миколаївна. У магазині на автобусній зупинці «Дружба» він має чи не найнижчу ціну в окрузі.
А от студентка бухгалтерського технікуму Ірина майже відмовилася від хліба. Споживає його лише з першими стравами.
Завідуюча продуктовим магазином «АВС» (вулиця 400-річчя Шепетівки) найкращим хлібом на сьогодні назвала ізяславський - і за якістю, і за ціною. Його у Шепетівці беруть найбільше. Ще жінка згадала, як маленькою велосипедом їздила по хліб, що виготовляли у відомчому хлібозаводі на станції Шепетівка. Хотіла б, щоб саме такий хліб відновили випікати у місті.
З усього сказаного напрошуються такі висновки. На шепетівському ринку хліба лідирують ізяславчани та інші «чужі» виробники. Могли б і наші пекарі, тоді б мали більший дохід до місцевого бюджету.
Мораторій на перевірки спричинив усілякі масові порушення серед виробників та торговельників. Не ліцензована діяльність, цінові та вагові хитрощі з хлібом мають суворо каратися. Будемо сподіватися, що нова Держпродспоживслужба, яка невдовзі розпочне свою роботу, займеться цими питаннями безпосередньо.
Потрібно ширше пропагувати права споживачів. Дякуємо за активну громадянську позицію Тетяні Дячук, яка сприяла тому, аби ми ретельніше проаналізували проблеми, пов'язані з виробництвом хліба.
У побуті українців хліб — усьому голова. Ще його називають «святим». Тому й ставлення до нього має бути відповідним. Щоб він випікався за технологіями, у чистих, світлих цехах. Транспортувався у закритій тарі, продавався в екологічній паперовій упаковці, з дотриманим усіх санітарних норм. Щоб він доходив до нашого столу без брудних домішок, будь-яких «сюрпризів», був якісним, дарував здоров'яі силу.
Шепетівський вісник
