Варто зазначити, що ртуть – високотоксична речовина першого класу небезпеки. Шкідливий вплив на організм чинять саме пари ртуті. Випаровування починається при кімнатній температурі (18° С). Тривала дія парів ртуті викликає хронічне отруєння, яке проявляється у вигляді частих головних болів, запаморочень, тремтіння рук, з'являється слабкість і швидка стомлюваність. Ртуть відноситься до кумулятивних отрут, при вдихання парів якої частки відразу потрапляють в легені і накопичуються в організмі. Варто пам’ятати, що страх, дратівливість, головні болі, запаморочення, сонливість, ослаблення пам'яті, тиск, нудота, можуть бути тільки першими симптомами отруєння парами ртуті.
В першу чергу необхідно вивести з приміщення всіх незадіяних у прибиранні людей (особливо дітей), закрити двері кімнати, щоб забруднене повітря не потрапляло в інші приміщення. Відкрити, не створюючи протягу, вікно в кімнаті, де розбився градусник. Наступним етапом необхідно провести ретельний огляд усіх предметів та поверхонь, на які могли потрапити крапельки ртуті.
Пам’ятайте, що кульки ртуті дуже добре катаються на будь-якій поверхні, при цьому можуть бути дуже маленьких розмірів.
Для обстеження використовуйте ліхтарик, яким слід світити вздовж підлоги (або іншої поверхні), добре перевірити всі кути, тріщини в підлозі, щілини, нерівності. У світлі ліхтаря легко помітити сріблясті кульки ртуті завдяки їх металевому блиску.
Починати механічну демеркуризацію (збір ртуті) необхідно від периферії до центру місця, де був розбитий термометр, щоб не збільшити площу забруднення. Збір краще починати з найбільших крапель, щоб вони не розбилися на дрібніші крапельки. Для зручності прибирання використовуйте звичайний скотч. Шматки клейкої стрічки з прилиплими до неї краплями ртуті треба помістити в скляну банку з холодною водою. Із щілин краплі ртуті можна дістати за допомогою медичного шприца з товстою голкою.
Якщо ртуть потрапила на килим або килимові покриття, їх необхідно обережно згорнути від периферії до центру, щоб кульки ртуті не розлетілися у приміщенні, помістити у великій цілий целофановий пакет. На жаль, килим доведеться викинути, оскільки прибрати з нього ртуть повністю неможливо.
Зібрані залишки термометру необхідно також помістити в скляну банку з водою. Поводьтеся зі ртуттю, яку зібрали, дуже обережно. Щільно закрийте банку кришкою.
Важливо: категорично не можна підмітати ртуть щіткою або віником, Ви розіб'єте частки і розкидаєте їх по всій площі; ніколи не збирайте ртуть пилососом, оскільки Ви прискорите випаровування ртуті і збільшите площу ураження, а пилосос після цього треба буде утилізувати.
Наступним етапом є хімічна демеркуризація. До даного етапу слід переходити тільки в тому випадку, якщо прибрано всі видимі крапельки ртуті, зібрано та видалено з приміщення всі забруднені предмети й речі. У домашніх умовах можна приготувати розчини з підручних засобів. Використовується перманганат калію (або попросту марганцівка) або засіб, що містить хлор – розчини хлораміну, хлорного вапна тощо. При використанні 0,2% водного розчину марганцівки (20 г на відро води) за допомогою кисті, щітки, пульверизатора обробляється забруднена поверхня, починаючи з периферії до центру. Через 1 годину необхідно змити продукти реакції мильно-содовим розчином - 4% мила в 5-ти% водному розчині соди.
Може бути також застосована добре знайома всім «Білизна». У пропорції 1:1 змішайте «Білизну» з гарячою водою, далі мокрою ганчіркою ретельно змочіть підлогу. Особливу увагу приділяйте тріщинам, щілинам і кутам, де могли зберегтися частинки ртуті. У такі місця навіть можна залити трохи розчину (для більш надійної обробки). Вікна й двері в приміщенні повинні бути зачинені протягом 3-4 годин. Після перерви зробіть якісне вологе прибирання в усій квартирі та інтенсивно провітріть приміщення.
Для ефективної демеркуризації описані вище процедури хімічного прибирання потрібно повторити ще 2-3 рази. При дотриманні даних рекомендацій Вам вдається повністю позбутися негативних наслідків розбитого ртутного термометру за короткий термін.
Не викидайте ртуть в каналізацію, вона осяде на трубах. Ні в якому разі не можна викидати ртуть на смітник, у сміттєпровід – це призведе до нових забруднень, які важко усувати. Банку зі ртуттю зберігайте, передбачивши всі умови для її цілісності, а потім передайте на утилізацію в спеціальні для цього місця.
