Анімаційну стрічку з назвою «Ненаписані листи дівчат» Наталя Рула створила для IV фестивалю шістдесятництва та дисидентського руху. Мультфільм, каже дівчина, розповідає про дитячі мрії семи українських жінок-дисиденток. Пояснює, чому взялася розповісти про них в аніме.
«Це соромно не знати таке про свою країну», - каже Наталя.
Наталя створює мультфільми з 13-ти років. Сама малює й виготовляє героїв, будує сюжетну лінію і фотографує зображення фотоапаратом чи телефоном. Одна секунда аніме, каже дівчина, це щонайменше 8 знімків.
«Взагалі ідеально, щоб було 24 кадри в секунду. Треба обдумати одразу сюжет – як його переставити, аби все відбувалося плавно», - розповідає школярка.
Під час локдауну авторка створила мультфільм «Давай боятися разом» про страхи дітей та стосунки з батьками. Наталя каже: не раз чула від однолітків, що батьки їх не розуміють. За її словами, в неї стосунки з батьками - ідеальні.
«Мама мені як найкраща подруга. Однолітки мені по-доброму заздрять, кажуть: «Боже, як класно, ти з мамою дружиш!», - ділиться дівчина.
Мама дівчинки Світлана Рула - психолог-арттерапевт. Каже: і вона, і її чоловік допомагають доньці в її захопленні.
«Доводиться їй допомагати, тому що це недоспані ночі, тому що вона не встигає в строки, які сама собі виставляє. Щоб зробити технічно якісну анімацію, потрібне дороговартісне обладнання. Але ми вдома, своїми силами їй зробили типу міні-студію - тато якийсь штатив зробив, десь телефон використовуємо, десь фотоапарат», - розповідає мама Наталі Рули.
Наталя використовує для створення аніме різні матеріали та, каже, має серед них й улюблені.
«Найулюбленіший мій матеріал - це пластилін. Ним легко зробити і об`ємну форму, і пласку. А ще люблю вовну, бо мені дуже подобаються овечки», - із захопленням розповідає юна аніматорка.
Про овечок і вівчара Наталя зняла на канікулах відеострічку. Героїв із валяної вовни, каже дівчина, з особливим задоволенням створює для мультфільмів.
За словами мами дівчини Світлани Рули, з часом роботи доньки стають естетичнішими, більш продуманими, вона стає вимогливішою до художнього матеріалу.
Наталка розповідає, що її аніме - про підтримку близьких, про віру в дружбу, про сестринську любов.
«Не маю бажання створювати мультфільми задля розваги. Я хочу нести в світ якийсь сенс, а не просто якісь розважальні мульти», - каже дівчина.
Теми, які вибирає донька для своїх аніме, дуже близькі і її мамі Світлані.
«Мабуть, оця місія з покращення світу передалася доньці від мене», - усміхається Світлана Рула.
Жінка розповідає, що у неї дві доньки і обоє досить творчі особистості.
«Старша донька Анастасія – акторка театру. Дівчата дуже рано почали розмовляти, ще до року, легко вчили вірші. У три роки почали малювати», - додає мама Світлана.
Зараз Наталя Рула бере участь у різноманітних фестивалях, проводить майстер-класи. Але щодо планів на майбутнє, каже, вони є, але вона воліє їх поки тримати у секреті.
