Немов квітки, лягають на папір.
Неначе сонце, будуть вік горіти,
Мов водопад тектимуть швидко з гір.
Саме з цих рядків молодої самобутньої поетеси Іванни Ліщук розпочала зустріч Зінаїда Романюк, яка презентувала збірки молодих авторів: «Моя земля» Іванни Ліщук, «Струмок життя» Любов Хмиз, «Поезія душі» Олександра Співаковського.
Усі вони ще не є професійними авторами й власних збірок не видавали. Це їх перші літературні «ластівочки». Не так легко «вийти в люди» і, переборовши страх, відкрити для когось свої твори,бути готовим почути відгук.
Ще змалку я слухала вітер
Ще змалку я слухала вітер,
Милувалась красою степів.
Розцвітали у серденьку квіти,
Слух мій радував пташечки спів.
Україно, мій маковий цвіте!
Спогад в юність й дитинство пливе…
Тебе до снаги зрозуміти
Лиш тому, хто в цім краї живе!
Іванна Ліщук
Для молодих поетів важливо, щоб їх почули, зрозуміли те, що вони хотіли донести до читача, можливо щось підказали, але в дуже делікатній формі. Адже якесь некоректне зауваження може ранити вразливу душу молодої людини і надовго відбити бажання творити.
Людське життя
Життя людське
Творіння Божих рук.
Нам істин цих
Ніколи не сягнути.
Один лиш крок
Від щастя до розлук.
Й від правди до брехні
Важливо не звернути.
Життя людське-
Це дар небес безцінний.
Його потрібно
вміло пронести.
Життя людське-
Історія нетлінна,
Мить вічності,
Що треба зберегти.
Іванна Ліщук
Також для них важливо чути інших поетів, адже це дає можливість розвиватися й вдосконалювати самих себе.
Іванна Ліщук має двійко чудових малюків, незабаром родина поповниться ще однією дитинкою. Молода мама встигає дати раду дітям, чоловікові, пише вірші і має стільки творчих задумів!..
Любов Хмиз кілька років збирала вірші для збірки, але так сталося, що друкували її без авторки. Нещодавно вона народила маленьку донечку і… отримала збірку власних віршів у подарунок! Для неї це була дійсно приємна несподіванка.
Життя
Струмок життя усе тече,
Усе так швидко проминає
Від мене щастя не втече,
Хоча його мені не вистачає.
І щастя, і невдачі мить
Час летить, життя триває.
Та головне себе не загубить
А інколи так важко не вагатись
І бути сильною між перешкод.
Несила інколи змагатись
Та страшно залишатись між незгод.
Душею й серцем треба жити.
І щиро вірити в дива,
І до безтями все ж когось любити,
Бо залишається ця істина жива.
Любов Хмиз
Молода авторка пише різні вірші - філософські, побутові, торкається теми громадянського суспільства і, звісно, про кохання:
Я хочу бути сонечком для тебе,
Я хочу бути зіркою,я хочу бути небом,
Я хочу,щоб ти був лише моїм,
І зігірвав мене теплом своїм.
Я хочу відчувати ніжність твоїх рук,
Я хочу чути серця твого стук,
Я хочу дарувати тобі ніжність й ласку,
Я хочу,щоб життя було схоже на казку
Любов Хмиз
«Коли пишу лірику, почуваюся щасливою. Відчуваю, що не просто так живу» - це слова Люби.
У цьому світі ти лиш частинка,
Маленька,крихітна,проте чарівна,
І серед світу знайдеться твоя половинка,
Тебе всім серцем полюбить вона.
Ти не зважай на біль і страждання.
Тягар самотності і розпач від життя,
Десь там далеко твоє блукає кохання
Любов Хмиз
Олександр Співаковський, закінчивши вокальний відділ Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра, продовжив навчання у Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського за спеціальністю – музична режисура. Одночасно навчається в національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова, факультет видавнича справа і редагування.
Він лауреат всеукраїнських конкурсів вокального мистецтва і давно відкрив для себе світ музики, а світ лірики та поезії відкрився для Олександра у повній мірі не так давно. Наприкінці минулого року видав власну збірку поезій «Поезія душі».
Ранок
Розкинувся туман холодними руками,
Закутав місто все у свої білі шати.
І проблиском ясним прокинулося сонце.
І кинуло промінням у заспане віконце.
На землю прийшов ранок - пробудження живого.
Почався новий день знайомого й нового.
Мій розум іще спить, а тіло вже у русі
Пробуджувати ясність у моїх думках мусить.
Комусь важкий цей час неясності й незнання,
А я люблю цей стан смирення в починаннях.
Недаром, кажуть, вранці - ще свіжа наша думка,
Без зайвих нам дрібниць, надуманого смутку.
Нехай у нас у всіх, пробуджених зарання,
Почнеться вдалий день, весь повний сподівання.
Всі задуми і мрії здійсняться вже сьогодні.
Прокинемося просто кохання й щастя повні.
Олександр Співаковський
Справжній митець той, хто вражає саме словом, хто вміє достукатися до сердець читачів.
Кохання
Коли любов приходить в серце,
Ти поринаєш в забуття.
Не пам'ятаєш всі проблеми,
Які прийшли в твоє життя.
Ти забуваєш про ненависть,
Яка літає навкруги,
Наповнюючи всіх, хто прагне
Її до себе притягти.
Ти забуваєш про нещирість,
Таку вже звичну, дуже жаль.
І все здається, як на милість,
Наповненим сердешних чар.
І ти забудеш про невдачі,
Котрі ходили просто вслід.
Не відчуватимеш нестачі
Таких потрібних почуттів.
Яка це дивна річ - кохання.
Ти забуваєш про усе.
Таке для тебе непотрібне,
А пам'ятаєш головне.
Твоє життя - дарунок долі.
Найбільша цінність у тобі.
Тож проживи його з коханням
В душі, у серці, в голові!
Олександр Співаковський
Нещодавно Олександр приїздив на презентацію збірки «Я серцем ненароком відболю». Він подарував присутнім дві майстерно виконані пісні: «Я піду в далекі гори» і «Моє ім’я – Україна».
Мета кожного автора - бути творцем не просто вірша, а чогось важливого. Бути творцем чогось справжнього, щирого, живого, такого, що б чіпало за душу, що б змінювало уявлення про світ і дарувало радість – мрія.
Матимемо надію, що молодь активно шукатиме свої поетичні джерела.
Я впевнена, що в України є майбутнє, коли вже виросло таке гарне покоління.
Хочу додати, що в студію приходять самобутні починаючі поети – школярі, люди старшого віку. От і цього разу вперше на засіданні студії були присутні школярки ЗОШ № 4 восьмикласниці Олена Марчук та Буковська Саша.
Наступною презентувала збірку віршів самобутня поетеса Марія Карнаух, яка пише вірші більше року і прийшла в студію наприкінці минулого року. Творчий шлях авторки розпочався збуремних подій на Майдані. Сьогодні вона уже має свою збірку віршів «Думки з приводу».
До збірки увійшливірші, які народилися у дні протистоянь між народом і колишньою владою. Окремий цикл, це вірші про війну на Сході країни.
Твори не відшліфовані, не «прилизані», написані простою мовою, але вони близькі, зрозумілі простим людям і заслуговують на повагу та, безперечно, мають право на життя.
Маємо надію, що читач дасть гідну оцінку творам, написаним авторкою з щирим почуттям болю за долю Вкраїни та її синів.
Пише вона на різні теми і багато. Їй подобається сам процес творення. Поступово відшліфовується майстерність авторки. Ось кілька її ліричних віршів:
Осінь у лісі
Палають золотом верхівки клена,
Осінь вступила в свої права.
Берізка сумує за літечком теплим,
Осика в задумі- вже шатів нема…
Шипшина вдягнула яскраве намисто,
Калина налила грона рясні.
Художниця осінь малює пейзажі,
Додавши в палітру руді кольори.
Марія Карнаух
Пані Марія сподівається, що й надалі писатиме вірші з таким запалом і видасть багато книжок.
Цвітуть жоржини
Цвітуть жоржини на клумбах барвисто,
Хоч осінь у краї ходить давно,
Та кожна жоржинонька шепче ніжно:
-Літо триває, воно не пройшло.
Сонечко пестить промінчиком ніжним
Квіточку кожну, велику й малу
І вдячна жоржинка йому простягає
Яскраво розквітлу голівку свою.
Марія Карнаух
Останнє захоплення авторки – вірші для дітей. Нещодавно в дитячій міській бібліотеці відбулася презентація збірки «Малятам про звіряток», яка дуже сподобалася дітям. Надрукована ще одна збірочка - «Абетка». На часі її презентація. Зараз Марія Веніамінівна активно працює над збіркою загадок для дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку.
Підтримати колегу прийшла зам. директора з виховної роботи ЗОШ № 4 Любов Гаврилюк. З’ясувалося, що вона теж ще з шкільних років пише вірші. Любов Дмитрівна прочитала власні вірші, а ми маємо надію, що ряди студії «Доля» поповнилися ще однією талановитою поетесою.
Продовжила спілкування Віра Кухарук віршем «Балада про дві душі» (автор Людмила Лєгостаєва з Дніпропетровська). Цей вірш, як і вірші студійців Олени Іськової, Леоніда Жмурко, Віри Кухарук увійшли до поетичної збірки «Воїнам світла» (Мукачеве, Закарпаття - волонтерське видання «Серце патріота», Благодійний фонд «Дольче Віта», упорядник Степан Жук). Протягом зустрічі не раз лунали вірші Олени Іськової та Леоніда Жмурко у виконанні Зінаїди Зубарєвої та Віри Кухарук.
Віра Кухарук розповіла, що попри всі труднощі, продовжує роботу над виданням Альманаху, щоб гідно відсвяткувати 15 творчих років Шепетівської літературно-мистецької студії «Доля», колективною збіркою віршів до свята Перемоги, авторськими збірками Павла Лукаревського, Сергія Доскача, Олени Кравчук, дитячих віршів Катерини Дяченко.
Традиційно студійці читали нові вірші – хто весняні поезії, хто філософські роздуми про життя, хто вірші про кохання. А Василь Ющенко розвеселив присутніх цікавими гуморесками.
А загалом приємно, що рівень самобутніх поетів щораз зростає, а місто Шепетівка стає все багатшим на авторів та літературні події.
