Як зазначено на сайті Українського Інституту Національної Пам’яті, перейменування вимагає Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки». Обидва ці режими знищили в Україні від 14 до 16 мільйонів людей.
Цей закон стверджує: будь-які тоталітарні практики неприйнятні для Української держави. Вбивати людей не можна ані з класових, ані з расових, ані з будь-яких інших причин. Україна ніколи не збудує заможного та спокійного майбутнього без подолання спадщини тоталітарного минулого. Бо тоталітаризм і добробут – несумісні. Тож перейменування назв вулиць, пов’язаних із комуністичним режимом, – обов’язкова умова того, щоб у нашій державі відбулися позитивні суспільні перетворення.
Подібний шлях декомунізації пройшла більшість посткомуністичних країн Центральної і Східної Європи. «Залишити усе як є» з комуністичними назвами було б непослідовно: бо з одного боку засуджуємо нелюдські режими, а з другого – уславлюємо його символи чи імена його провідних діячів у назвах населених пунктів, вулиць, парків, досі зберігаємо їм пам’ятні знаки та пам’ятники. Ці символи тоталітарних режимів, а також такі елементи їх пропаганди мають бути усунені з громадського простору. І це тільки незначна частина роботи із подолання тоталітарного минулого. Україна потребує потужної модернізації. А модернізацію неможливо здійснити на тоталітарних цінностях.
Як вплине зміна назви вулиці на документи містян?
- місце реєстрації (так звана «прописка»), штамп у паспорті або додаток Ф13 до ID-карти обов’язково змінювати не потрібно;
- вносити зміни до документів на житло, нерухомість не потрібно.
- зміна назви вулиці також не стане підставою для не отримання субсидії – інформація про перейменування вулиць зафіксована у всіх державних органах.
У Шепетівці перейменуванню підлягають наступні вулиці
| Вулиці, що підлягають декомунізації | Обгрунтування за ЗУ “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” | Пропозиція до перейменування | ||
| вул.Петрова | Петров Федір Миколайович | 1876-1973 | Радянський державний та партійний діяч, член ЦК Далекосхідного бюро (1920), заступник голови Ради міністрів Далекосхідної республіки (1921-1922). | вулиця Микола Петрова — історик української літератури та української науки, етнограф, церковний історик, літературознавець, мистецтвознавець, археолог, краєзнавець та громадський діяч. |
| вул.Крилова | Крилов М.М. | Діяч комуністичної партії. | В даному випадку пропозиція уточнення — вулиця на честь відомого байкаря Крилова І.А.- не є правильною, так як він також був постаттю російського культурного надбання, тому на пропозицію комісії підтримана назва — вулиця Затишна | |
| вул.Волкова | Волков І. | Організатор партосередку ВКП(б) у Гуляївці (Березівський район Одеської області) у 1918 р. На честь нього перейменували село Танівка. | вулиця Енергетиків (в зв’язку з тим, що поруч розташований Шепетівський РЕМ | |
| вул.Гончарова
пров.Гончарова |
Гончаров Федір Васильович | 1890-1934 | Діяч комуністичної партії, член ЧК. | вулиця Музівська — історична назва вулиці 1917 року |
| вул.Островського
пров.Островського |
Островський Микола Олексійович | 1904-1936 | Радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І. Котовського,1-й кінній армії та Частинах особливого призначення Чевоної армії (ЧОН), співробітник Ізяславської ЧК (19191-1921), секретар райкому комсомолу в Берездові та Ізяславі, секретар окружкому комсомолу в Шепетівці (1924); бригадний комісар Політуправління Червоної армії (1936). | вулиця Соборності України, відповідно до опитування містян 31,6% проголосували за Соборності назву.
вулицю Островського в с.Жилинці на вулицю українську |
| вул.Руднєва | Руднєв Микола Олександрович | 1894-1918 | Радянський військовий діяч учасник встановлення радянської влади в Україні. Командував полком при спільному із загонами Червоної гвардії нападі на найважливіші об’єкти Харкова та роззброєнні українських військ Центральної ради. З лютого 1918 року — заступник наркома по військових справах Донецько-Криворізької Радянської республіки. | вулиця Левадська — розташована поряд із закінченням вулиці Островського, яка історично мала назву Левадська. |
| вул.Фадєєва | Фадєєв Олександр Олександрович | 1901-1956 | Учасник встановлення радянської влади в Сибіру і на Далекому Сході, брав участь у придушенні Кронштадського повстання 1921 р. Голова Союзу письменників СРСР, учасник кампанії «боротьби з космополітизмом» у 1949 р. | підтримана пропозиція комісії на вулицю Джерельну |
| вул.Терешкової | Терешкова Валентина Володимирівна | 1937 р.н. | Льотчик-космонавт (1963 р.), генерал-майор. Депутат Верховної Ради СРСР у 1966-1989 рр. Депутат Державної думи РФ VI скликання від «Єдиної Росії», заступник голови Комітету Державної думи з міжнародних справ. Член Вищої ради «Єдиної Росії». Брала участь у подіях окупації Криму РФ у 2014 р. | вулиця Архієпискова Малюшкевича — народився в с. Жилинці, архієрей Української автокефальної Православної Церкви. ПІсля ліквідації УАПЦ — спеціальний єпархіальний представник Всеукраїнського церковного тимчасового організаційного комітету у Чернігівському та Волинському окрузі. Жертва окупаційного комуністичного теро |
Шепетівська міська рада
