Розділ Суспільство

У Шепетівці обговорили чому та які вулиці перейменовуватимуть

Автор 09 вересня 2021, 18:53

В Музеї пропаганди відбулася зустріч із Богданом Галайко, начальником Центрального міжрегіонального відділу Управління реалізації політики національної пам’яті в регіонах. Одним із обговорюваних питань стало перейменування вулиць.

Як зазначено на сайті Українського Інституту Національної Пам’яті, перейменування вимагає Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки». Обидва ці режими знищили в Україні від 14 до 16 мільйонів людей.

Цей закон стверджує: будь-які тоталітарні практики неприйнятні для Української держави. Вбивати людей не можна ані з класових, ані з расових, ані з будь-яких інших причин. Україна ніколи не збудує заможного та спокійного майбутнього без подолання спадщини тоталітарного минулого. Бо тоталітаризм і добробут – несумісні. Тож перейменування назв вулиць, пов’язаних із комуністичним режимом, – обов’язкова умова того, щоб у нашій державі відбулися позитивні суспільні перетворення.

Подібний шлях декомунізації пройшла більшість посткомуністичних країн Центральної і Східної Європи. «Залишити усе як є» з комуністичними назвами було б непослідовно: бо з одного боку засуджуємо нелюдські режими, а з другого – уславлюємо його символи чи імена його провідних діячів у назвах населених пунктів, вулиць, парків, досі зберігаємо їм пам’ятні знаки та пам’ятники. Ці символи тоталітарних режимів, а також такі елементи їх пропаганди мають бути усунені з громадського простору. І це тільки незначна частина роботи із подолання тоталітарного минулого. Україна потребує потужної модернізації. А модернізацію неможливо здійснити на тоталітарних цінностях.

Як вплине зміна назви вулиці на документи містян?

  • місце реєстрації (так звана «прописка»), штамп у паспорті або додаток Ф13 до ID-карти обов’язково змінювати не потрібно;
  • вносити зміни до документів на житло, нерухомість не потрібно.
  • зміна назви вулиці також не стане підставою для не отримання субсидії – інформація про перейменування вулиць зафіксована у всіх державних органах.

У Шепетівці перейменуванню підлягають наступні вулиці

Вулиці, що підлягають декомунізації Обгрунтування за ЗУ “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” Пропозиція до перейменування
вул.Петрова Петров Федір Миколайович 1876-1973 Радянський державний та партійний діяч, член ЦК Далекосхідного бюро (1920), заступник голови Ради міністрів Далекосхідної республіки (1921-1922). вулиця Микола Петрова — історик української літератури та української науки, етнограф, церковний історик, літературознавець, мистецтвознавець, археолог, краєзнавець та громадський діяч.
вул.Крилова Крилов М.М. Діяч комуністичної партії. В даному випадку пропозиція уточнення — вулиця на честь відомого байкаря Крилова І.А.- не є правильною, так як він також був постаттю російського культурного надбання, тому на пропозицію комісії підтримана назва — вулиця Затишна
вул.Волкова Волков І. Організатор партосередку ВКП(б) у Гуляївці (Березівський район Одеської області) у 1918 р. На честь нього перейменували село Танівка. вулиця Енергетиків (в зв’язку з тим, що поруч розташований Шепетівський РЕМ
вул.Гончарова

пров.Гончарова

Гончаров Федір Васильович 1890-1934 Діяч комуністичної партії, член ЧК. вулиця Музівська — історична назва вулиці 1917 року
вул.Островського

пров.Островського

Островський Микола Олексійович 1904-1936 Радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І. Котовського,1-й кінній армії та Частинах особливого призначення Чевоної армії (ЧОН), співробітник  Ізяславської ЧК (19191-1921), секретар райкому комсомолу в Берездові та Ізяславі, секретар окружкому комсомолу в Шепетівці (1924); бригадний комісар Політуправління Червоної армії (1936). вулиця Соборності України, відповідно до опитування містян 31,6% проголосували за Соборності  назву.

вулицю Островського в с.Жилинці на вулицю українську

вул.Руднєва Руднєв Микола Олександрович 1894-1918 Радянський військовий діяч учасник встановлення радянської влади в Україні. Командував полком при спільному із загонами Червоної гвардії нападі на найважливіші об’єкти Харкова та роззброєнні українських військ Центральної ради. З лютого 1918 року — заступник наркома по військових справах Донецько-Криворізької Радянської республіки. вулиця Левадська — розташована поряд із закінченням вулиці Островського, яка історично мала назву Левадська.
вул.Фадєєва Фадєєв Олександр Олександрович 1901-1956 Учасник встановлення радянської влади в Сибіру і на Далекому Сході, брав участь у придушенні Кронштадського повстання 1921 р. Голова Союзу письменників СРСР, учасник кампанії «боротьби з космополітизмом» у 1949 р. підтримана пропозиція комісії на вулицю Джерельну
вул.Терешкової Терешкова Валентина Володимирівна 1937 р.н. Льотчик-космонавт (1963 р.), генерал-майор. Депутат Верховної Ради СРСР у 1966-1989 рр. Депутат Державної думи РФ VI скликання від «Єдиної Росії», заступник голови Комітету Державної думи з міжнародних справ. Член Вищої ради «Єдиної Росії». Брала участь у подіях окупації Криму РФ у 2014 р. вулиця Архієпискова Малюшкевича — народився в с. Жилинці, архієрей Української автокефальної Православної Церкви. ПІсля ліквідації УАПЦ — спеціальний єпархіальний представник Всеукраїнського церковного тимчасового організаційного комітету у Чернігівському та Волинському окрузі. Жертва окупаційного комуністичного теро

Шепетівська міська рада

Останнє редагування 09 вересня 2021, 19:10
0
репостів
0
репостів