Середа, 15 лютого 2017 18:23

Визволителя Шепетівщини привітали з Днем народження

Автор Олекандр Чмир
Провесінь далекого 1944 року принесла населеним пунктам Шепетівського краю визволення від німецько-фашистських загарбників. На жаль, з кожним роком все менше залишається живих учасників бойових дій, і тому дуже важливо дійти до кожного ветерана, який проживає поряд з нами.

Сьогодні хочеться розповісти про ветерана Другої світової війни, колишнього бійця 148-ї та 280-ї стрілецьких дивізій, мешканця с. Михайлючки, учасника боїв за звільнення Шепетіського краю Василя Мілентійовича Якимчука, який 14 лютого зустрів свій 94-й день народження.

Цього дня іменинник разом із своєю родиною гостинно зустрічали першого заступника голови районної державної адміністрації Віталія Янушевського, заступника голови Шепетівської районної ради Артура Мовсісяна та голову районної ГО «Ветеран Шепетівщини» Олександра Лукашенка.

З нагоди дня народження та 73-ї річниці визволення м. Шепетівки та району від фашистських загарбників гості висловили вдячність за особистий внесок у Велику Перемогу, побажали міцного здоров’я, довгих мирних років життя, злагоди, бадьорості духу, а також подарували квіти та цінний подарунок.

Колишній фронтовик у свої дев’яносто чотири має феноменальну пам’ять: він до сьогодні без запинки називає прізвища і військові звання своїх командирів роти, батальйону, полку, бойових побратимів, з котрими йому довелося брати участь у боях за місто Шепетівку, дійти до Берліну.

Народився Василь Мілентійович 14 лютого 1923 року в селі Закриниччі Новоград-Волинського району, що на Житомирщині. Після закінчення школи вступив до Київського водного технікуму.

Двадцять другого червня 1941 року він вперше побачив ворожі літаки, які скидали бомби на Київ. Пізніше він і сам зазнав їхніх бомбардувань та обстрілів під час оборонних робіт на Донбасі. Тут він разом з іншими добровольцями-допризовниками копав протитанкові рови.

У грудні 1943 року його рідне село звільнили від фашистів радянські війська. А 17 грудня хлопця мобілізували до лав Червоної Армії. Він був направлений у навчальний полк, який розташовувався у місті Червоноармійок. Після закінчення навчання його направили в 148-му стрілецьку дивізію, у мінометний підрозділ і відправили на фронт.

В одному з боїв Василя Мілентійовича було поранено в ногу осколком міни. Після нетривалого лікування боєць повернувся на передову. Василь Мілентійович брав участь у звільненні Західної України, Польщі. Особливо тяжкі бої були на Сандомирському плацдармі, на річці Віслі.

У його бойовій біографії закарбувалися фронтові дороги Німеччини. Особливо виснажливими були форсування Одера, Нейсе, бої у передмісті Берліна. Закінчив війну Василь Мілентійович на річці Ельбі, де війська Червоної Армії зустрілися з американцями. Другого травня 1945 року фронтовик був у переможеному Берліні. Як каже сам ветеран, дивом залишився живим.

У мирний час Василь Мілентійович Якимчук також пройшов славний трудовий шлях. Все своє життя він присвятив роботі на залізничній станції Майдан-Вила. До багатьох бойових нагород додались і відзнаки за добросовісну працю. Невтомний, активний ветеран неодноразово обирався депутатом Михайлюцької сільської ради.

Перебуваючи на відпочинку він жваво цікавиться сьогоденням. Радіє вільній землі, яку відстояв у кровопролитній боротьбі з ворогом. Єдине, про що мріє, щоб закінчились бойові дії на Сході України, хвилюється, щоб онуки та правнуки не знали війни.

Тож бажаємо Василю Мілентійовичу мирного неба, благополуччя, здоров’я та довголіття.

Новини Шепетівки в месенджерах

Viber | Telegram

Коментарі (0)

Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

  1. Можете коментувати як гість, але ліпше Зареєструйтесь або авторизуйтесь
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением