Найбільш давні з представлених тут кольорових репродукцій архітектурних ландшафтів Славути належать руці Наполеона Орди (1807—1883), польсько-литовського художника, який змальовував Заславський повіт під час подорожі 1872 року.

Окремим зразком збірки виступає дереворит, копія, на жаль, не найкращої якости, на якій зображена гордість промислової Славути — фабрика сукна. З'явилася з-під різця гравера знаменитої майстерні варшавського ілюстрованого часопису «Tygodnik Illustrowany», а друком - в червні 1873 року. Промисловий об'єкт зображено дещо під іншим кутом зору, ніж на малюнку Наполеона Орди. Але цілком можна припустити, що прототипом для роботи гравера слугував один з нині невідомих малюнків художника.

Малюнок головного фасаду палацу князів Санґушків у Славуті, що оздоблює обкладинку «Волынской старины» 1913 року, Георгія Лукомського (1884—1952), художника і мистецтвознавця, виконаний в притаманній автору видання манері казкової композиції.

Набір поштових листівок з передвоєнними світлинами славутської тематики з колекції мистецтвознавця Данила Щербаківського (1877—1927), з особистого архіву дослідника.

Найбільша колекція світлин Славути 1926 року, що досі фіксується, за архівними даними, як твори самого Данила Щербаківського, зроблені під час робочих поїздок на Волинь. Дві світлини з цієї колекції не викладаємо, оскільки вони однозначно були насвітлені в Заславі і помилково зараховані до славутських.

І наприкінці — чотири шкіци олівцем художника Михайла Гвоздецького, подорожнього Данила Щербаківського в одній з волинських виправ 1926 року, три з яких колоризовані аквареллю.