Переселенці не сподобалися сусідові
Олена Гармаш виїхала зі Сватового Луганської області, коли її місто опинилося в окупації. За її словами, офіційної евакуації не було. Чоловік вліз у великі борги, щоби сплатити за переїзд Олени. Із собою вона забрала 38 котів та ще двох собак, оскільки займалася порятунком тварин.
"Чоловік купив невелику хату з городом у селі Старий Кривин на Хмельниччині, щоби я могла тут розмістити своїх котів та собак. Ми хотіли тут жити тихо, спокійно. Однак спокою нам не дає сусід, Федір", – розповіла OBOZ.UA Олена.
Жінка каже, що цей Федір уже неодноразово їй заявляв, що жити вона тут не буде, обзивав нецензурною лайкою.
"Я у нього така-сяка, погрожував мені розправою. Неодноразово ліз на територію мого двору. Якось я побачила, як він риється у дровах, які купив чоловік. Я його запитала, що він тут забув, у моїх дровах. Він заявив, що це "гуманітарні дрова", що я не маю права їх одержувати. Й знову лайка на мою адресу", – каже Олена.
"Вона тут не житиме"?
Одним із приводів для розбрату стала ділянка городу переселенців. За її словами, ділянка під город начебто була виділена, але відповідних документів на неї у сільраді, за словами старости, немає.
"Це приблизно 14 соток, які відрізані від нашого городу. Їх захопив сусід. Ми з чоловіком зверталися до сільради, але староста нам казала, що жодних документів на неї немає. Мовляв, можливо, була якась усна домовленість із попереднім старостою, але вона про це нічого не знає. Тоді я викликала комісію з Нетішинської районної адміністрації, яка мала встановити кордони. Сусіду це теж не сподобалося. Він при них кричав, що я біженка, що я тут ніхто. Й заявив, що "вона тут все одно жити не буде, я її виселю". Я повернулася до нашої старости, запитую: "Що це таке?" А вона відповідає: "Я нічого не чула". І ніхто з присутніх за мене не заступився", – розповідає Олена.
А тепер, за словами жінки, у сільській книзі з'явився запис про цю ділянку – нібито вона належить сусідові.
Замість допомоги – штраф
Олені Гармаш не раз доводилося звертатися до місцевих правоохоронців, але й тут жодної допомоги жінка не отримала.
Вона згадує, що якось вийшла на подвір'я погодувати курей, а Федір знову почав її ображати. Жінка не витримала і викликала поліцію. Але це сусіда не заспокоїло. До дільничного Олена також зверталася, але місцевий правоохоронець, за її словами, зрештою, просто заблокував номер телефону жінки.
"Сусід розповідав, що йому нічого не буде. Так і виходить, що йому все сходить з рук. Інші люди зв'язуватися з ним не хочуть, бояться його, тому коли поліція їх опитує, вони мовчать", – каже переселенка.
Якось в Олени зникли кіт та кішка. Вона написала заяву до поліції, але ніхто розбиратися також не став.
Коли вона вдруге викликала поліцейських, щоби поскаржитися на сусіда, їй самій виписали штраф за хибний виклик.
"Я при них набирала номер дільничного і показувала їм, що я у нього заблокована. Мені нема в кого шукати захисту від такого сусіда. Але мені виписали штраф за хибний виклик поліції. На адмінкомісії, де була присутня і староста села, мені сказали, що у мене мають бути докази проти сусіда. Я мала зняти все це на відео. А якщо ні, то сама винна", – розповідає жінка.
Повідомлення про штраф прийшло лише за місяць. Хоча якби його надіслали раніше, то Олена мала шанс оплатити 50% суми. Тепер вона зобов'язана викласти 3 тисячі гривень. За те, що хотіла правовим шляхом захистити себе.
Не дають гуманітарну допомогу
Олена Гармаш також поскаржилася, що не отримує гуманітарну допомогу як тимчасово переміщена особа. Коли вона поцікавилася у сільраді цим питанням, їй відповіли, що дають допомогу лише "гостро нужденним".
Оскільки Олена довго хворіла, їй порадили зібрати чеки на витрачені на лікування кошти й тоді пообіцяли видати продуктовий набір.
Журналісти зв'язалися зі старостою села Старий Кривин Світланою Ясенчук і попросили висловити свою думку на ситуацію, що склалася. Проте говорити телефоном із журналістом вона не захотіла:
"Я не відмовляюся, але ви приїжджайте сюди та покажіть свої документи", – відрізала староста.
Олена Гармаш здаватися не має наміру, вона має намір шукати захисту в органах із прав людини.
