Реагуємо на запит громади, щодо збільшення зелених насаджень, формуємо нові локаціі та досаджуємо там де були раніше видалення. Тож тепер у громаді зʼявилися 200 нових саджанців дерев.
Висаджувати комунальникам допомагали військовослужбовці, представники силових структур та вихованці Шепетівського навчально-виховного комплексу №3 у складі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою».
Судячи з викладеного відео, висадка проводилась на вулиці Пилипа Орлика та вулиці Соборності.
Сподіваємося, що наступного тижня висадка буде проводитись й на Проспекті Миру та вулиці Героїв Небесної Сотні. Саме на цих центральних вулицях цього літа відбулась найбільша кількість вирубок ніби-то аварійних дерев.
Міський голова запросив долучитись до посадку всіх бажаючих шепетівчан та гостей міста.
Навіщо взагалі в містах дерева?
По-перше, це красиво. Окрім цього, дерева створюють затінок, завдяки якому вулиці менше розігріваються влітку, заспокоюють вітри, регенерують кисень та зволожують повітря.
Також дерева є домівкою та джерелом харчування для сотень видів птахів та тварин, які живуть у містах поряд з людьми.
Ще одна важлива для міст властивість дерев — поглинання дощової води. Кожне доросле дерево може щоденно споживати близько ста літрів води та загалом утримувати всередині себе в середньому по півтони. Тобто, кожне зрізане дерево — це додаткових півкубометра води на вулиці.
Про що треба пам’ятати при висадці
Якщо ви висаджуєте дерево на вулиці серед мощення, варто закласти у яму дренажну трубу. Це потрібно для того, щоби воді та повітрю було легше потрапляти вглиб ґрунту, який у містах сильно спресований та ще й накритий згори бруківкою та асфальтом. Якщо цього не зробити, дерево може почати шукати воду самостійно, піднімаючи плитку чи асфальт довкола себе корінням.
У процесі насипання шарів ґрунту їх потрібно заливати водою, щоби дерево відразу після висадки могло добре напитися.
Для дренажу використовується спеціальна дирчаста труба, яка продається у кожному будівельному гіпермаркеті. Щоби її не замулило всередині, на неї варто одягнути панчоху з чорного агроволокна.
Дерева зі стрижневою кореневою системою висаджують у бетонні стакани, які відділяють коріння від комунікацій.
Посадили! Що далі?
Свіжовисаджені дерева обов’язково треба надійно закріпити, підв’язавши до забитих поряд кілків. В першу чергу це потрібно, щоби дерева не розхитувало вітром і вони мали можливість добре вкорінитися.
Методом спроб та помилок було встановлено, що найкраще опори вставляти у яму одночасно з посадкою дерева і вже потім засипати землю. Так виходить і швидше, і надійніше.
Дерево до опор потрібно закріпити гумовим джгутом чи натуральною мотузкою, під яку підкладається агроволокно, щоби мотузка не натирала кору.
В жодному разі не використовуйте синтетичні мотузки, пластикові джгути чи металевий дріт — вони не розтягуються і по мірі зростання стовбура будуть врізатися у нього та шкодити дереву.
Останнє, що можна зробити після того, як дерево сидить у землі та добре закріплене — закрити ґрунт довкола нього. Для цього можна використати, наприклад, деревинну кору (продається мішками у все тих же будівельних гупермаркетах). Але підійде і звичайний щебінь.
У обох випадках під низ треба підстелити агроволокно, щоби не проростало всяке бадилля. Можна також посадити кущі.
Є ще один спосіб захисту ґрунту — пристовбурові решітки, але це вже значно дорожче та трудозатратніше.
У жодному разі біля стовбура не можна залишати газонну траву. Вона витягує з землі під собою всю воду і дерево може банально засохнути навіть у сезон дощів.
Один з ризиків, який може спіткати українського озеленювача — газонокосарі, які у процесі роботи частенько пошкоджують кору на молодих деревах, що може для останніх закінчитися погано.
Тому для захисту від працівників мотокоси до опор знизу можна прикрутити кілька рядів додаткових планок чи покласти поряд з деревом пару валунів. Також для захисту може підійти чохол з очерету, намотаний довкола стовбура. Чи будь-яке достатньо жорстке кільце знизу.
Головне — не забути вчасно його зняти.
Фактором ризику можуть виявитися і песики з котиками. Багата на аміак собача сеча небезпечна для молодих дерев, особливо хвойних, а коти можуть почати гострити кігті до стовбура. Тут також мажуть захищати бруски опор та різноманітні чохли на стовбур.
Ну і, звісно ж, вандалізм. На жаль, від цього не застрахований ніхто. Найдієвіший спосіб боротьби — висаджувати якомога доросліші дерева, бо чим товстіший стовбур, тим важче його поламати.
Ще один ризик — крадіжки. Особливо для кущів. Воно й не дивно: потягнути маленький кущик, який легко влазить у звичайний пакет, значно простіше, ніж велике дерево. Тим більше, якщо це дерево не плодове та має сумнівну користь для домашнього господарства.
Дерево мало посадити, перші кілька років воно потребує уваги і саме від догляду у цей час залежить його здоров’я та довголіття. Молоде дерево потрібно періодично підстригати (проріджувати крону, забирати гілки, які труться одна до одної чи ростуть кудись не туди), регулярно поливати (особливо у спеку), вносити у ґрунт добрива тощо.