Після попереднього обговорення під час робочої зустрічі з керівництвом Хмельницької ОВА та правоохоронних органів області, що відбулася 14 липня цього року, керівники православних релігійних об’єднань області, а саме: керуючі Кам’янець-Подільською єпархією УПЦ митрополит Феодор, Шепетівською єпархією УПЦ митрополит Євсевій, Хмельницькою єпархією УПЦ архієпископ Віктор та Хмельницькою єпархією ПЦУ єпископ Павло, прийняли спільне звернення до духовенства, вірних та чернецтва Подільського краю.
У своєму зверненні архієреї засудили збройну агресію російської федерації проти України та її підтримку патріархом РПЦ Кирилом.
Крім цього, архіпастирі, усвідомлюючи особливу відповідальність перед Богом, висловили глибокий жаль у зв’язку з відсутністю єдності в українському православ’ї та мають надію на подальший діалог, спрямований на єднання у Христі усіх православних України.
Повний текст звернення
Всечесні отці, ченці та черниці, улюблені браття і сестри!
Церква як боголюдський організм має не тільки таємничу сутність, непідвладну стихіям світу, а й історичну складову, яка стикається і входить у взаємодію із зовнішнім світом, у тому числі в Державою.
Держава, яка існує для упорядкування світського життя, також стикається взаємодіє з Церквою. Хоч Церква відокремлена від Держави, а Держава від Церкви, взаємовідносини Держави й послідовників різних релігій мають значення, особливо у ці важкі часи, які зараз переживає наш український народ. Співпраця Держави і Церкви у служінні народові відбувається по причині того, що Держава знає: земне благоденство неможливе без дотримання моральних норм, які необхідні водночас і для вічного спасіння людини. Тому завдання діяльність Церкви і Держави збігаються не тільки в досягненні суто земного служіння, а й у здійсненні спасенної місії.
Як відомо, Церква не лише закликає своїх чад підкорятися державній владі, незалежно від переконань і віросповідання її носіїв, а в молитися за неї, «щоб провадити нам життя тихе і безтурботне у всякому благочесті і чистоті (1 Тим. 2,2).
Сьогодні, коли попираючи усі духовні та людські закони, російська Федерація розпочала кровопролитну, жорстоку війну проти українського народу, віроломно вдершись на територію суверенної Держави, ми вважаємо своїм обов’язком звернутися до усіх Вас зі словом архіпастирської і молитовної підтримки. Особливим болем для нас є те, що цю війну підтримав Патріарх РПЦ Кирило, спекулюючи на концепції так званого «руського міра».
Безперечно, війна є фізичним проявом прихованої духовної недуги людства — ненависті (Бут. 4, 3–12). Однозначно, війна є великим злом і наші релігійні організації, починаючи з 24 лютого 2022 року всіляко сприяють нашим громадянам і Збройним Силам України пережити усі жахи цього часу, прихищаючи переселенців, збираючи гуманітарну допомогу для військових та біженців, закуповуючи необхідне для фронту тощо, маючи тверде переконання, що такі дії святим обов’язком перед людьми та Україною і наближують нашу спільну перемогу у цій війні.
Усім відомо, що убивство, без якого не буває війн, завжди розглядалося християнством, як тяжкий злочин перед Богом. «Не вбивай», говорить закон Мойсеїв (Вих. 20, 13), бо кров має священний характер, оскільки кров це життя (Лев. 17, 11–14)- говорить нам Біблія і біблійний текст застерігає тих, хто до насильства наступними словами: «Земля не інакше очищається від пролитої крові, якою того, кто пролив » (Числ. 35, 33). Нехай ці слова Святого Письма стануть засторогою тим, хто несе біду та смерть мирному населенню, жінкам і дітям, кращим синам і донькам нашого народу, хто зі зброєю прийшов на Українську землю! Для нас в нестерпним болем той факт, що насильницькі дії, зло і вбивства несуть нам сьогодні здебільшого наші одновірці православні християни, віруючі РПЦ.
Усвідомлюючи особливу відповідальність перед Богом, висловлюємо глибокий жаль у зв’язку з відсутністю єдності в українському православ’ї та маємо надію на подальший діалог, спрямований на єднання у Христі усіх православних України. Необхідність плідного діалогу між представниками релігійних конфесій сьогодні активно обговорюється у нашому суспільстві, що свідчить про його своєчасність.
Так, ми знаємо, що значно краще відверто говорити про існуючі проблеми, ніж носити їх у собі, бо навіть складний діалог з єдиним шляхом до здолання розділ та непорозумінь і взаємна повага є запорукою успіху такого діалогу.
Ми ж можемо дискутувати між собою з ряду богословських та канонічних питань і це нормально, але, при цьому, не використовувати риторику презирства та ворожнечі, що сьогодні лише на руку ворогу, бо розділяє суспільство країни, а «…усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться, і всяке місто чи дім, що розділився у собі, не встоїть говорить Святе Євангеліє (Мф. 12:25).
Ми переконані, що діалог не має допускати ультиматумів. Наші конфесії повинні існувати у мирі та повазі лише таким може бути конструктивний механізм пошуку оптимальних рішень. Практика примирення між православними юрисдикціями існує у ряді країн світу і їх позитивний досвід маси і для нас взірцем поміркованості та перемоги головної християнської чесноти любові над усіма іншими розділеннями світу цього, бо Христос визначено заповідає нам: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Ін. 13:35).
На нашу думку, діалог між православними юрисдикціями має відбуватися на припинення представниками різних поглядів сутичок на місцях, що джерелом конфліктних ситуацій, з усвідомленням, що єдність Церква це особливий дар, якого ми завжди просимо у Бога.
Підносячи спільну молитву про переможний мир в Україні і припинення війни та кровопролиття, закликаємо Боже благословения на нашу Подільську паству! Закликаємо усіх згадати заповіт Апостола: «Шукай миру і прямуй до (1 Пет. 3111) Будемо ж зберігати «єдність духу у союзі миру, з усілякою покорою і лагідністю, з довготерпінням в любові» (Єфес. 4: 2–3).
Боже Великий Єдиний, нам Україну храни!
Керівники релігійних організацій Хмельницької області.
