Про це свідчить рішення Окружного адміністративного суду Києва від 5 лютого.
Експрокурор подав до суду у кінці листопада 2014 року. Він оскаржував наказ генерального прокурора від 23 жовтня 2014 року №1481-к про своє звільнення з посади першого заступника прокурора Хмельницької області; добивався стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і просив, що міністерство юстиції відкликало відомості про застосування люстраційної заборони.
У матеріалах справи сказано, що тодішній генпрокурор Віталій Ярема звільнив Руслана Мартиненка з посади першого заступника прокурора Хмельницької області на підставах, передбачених Законом України «Про очищення влади». Натомість позивач вважав, що були порушені його права на працю та доступу до державної служби, позбавлено його роботи на зазначеній посаді та безпідставно застосовано заборону обіймати протягом 10 років посади, щодо яких здійснюється очищення влади.
Він також стверджував, що не може нести відповідальність у вигляді заборони, встановленої у частині третій статті 1 Закону України «Про очищення влади» лише на підставі факту зайняття ним у минулому посади заступника прокурора Рівненської області – начальника управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство (перебував на цій посаді з грудня 2010 року до вересня 2012 року – НГП), оскільки на той момент не було жодного чинного нормативно-правового акту, який би визначив, що обіймання такої посади є правопорушенням.
Окружний адмінсуд наголосив, що перш ніж застосувати до позивача передбачені у законі про люстрацію заходи відповідальності, генпрокуратура зобов`язаниа була з’ясувати особисту участь Мартиненка та довести вину у вчинені правопорушень, що сприяли узурпації влади презадента Віктора Януковича, підриву основ національної безпеки і оборони, протиправному порушенню прав і свобод людини. Адже, відповідно до частини другої статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
“Під час розгляду справи суду не було надано доказів вчинення конкретно позивачем зазначених вище правопорушень, проведення стосовно нього будь-яких службових розслідувань, не встановлено його особисту участь. Отже, його вина у сприянні узурпації влади не встановлена. Звільнивши позивача з посади лише з обставин зайняття ним у певний період окремо визначеної посади, застосувавши до нього міру колективної відповідальності лише за формальними ознаками, відповідач таким чином порушив норми Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, та діяв не у спосіб, та не з метою, що встановлені Законом”, – констатував суд.
Крім того, суд вирішив стягнути з Офісу генпрокурора 1,87 млн грн на користь Мартиненка середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Із цієї суми 25067 грн (дорівнює місячному заробітку) має стягуватися негайно.
Також позивач повинен бути негайно поновлений на посаді першого заступника прокурора Хмельницької області.
Нагадаємо, що у травні 2014 року в інтерв’ю “Незалежному громадському порталу” тодійшній прокурор Хмельницької області Руслан Мартиненко так висловився про люстрацію:
"Щодо люстрації, то не розумію цього. Я працюю із законом і в законодавстві люстрація ніяк не прописана. Все життя працював, як гласить закон. То навіщо мені, як прокурору, іти на такі процедури, що виходять за рамки і закону, і розумного. Якщо була би відповідна встановлена норма про таку люстрацію, тоді можна було би про щось говорити."
