Вівторок, 18 червня 2019 21:40

До п'ятої річниці загибелі Ігоря Ляшенка зібрались рідні, близькі та бойові побратими

Автор
До п'ятої річниці загибелі Ігоря Ляшенка зібрались рідні, близькі та бойові побратими Фото Павлюка Олександра

19 червня минає п`ять років з дня загибелі командира першого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади - полковника Ігоря Вікторовича Ляшенка і шести бійців розвідроти. Завдяки їх подвигу, командуванню в стиcлі терміни із мінімальними втратами вдалося провести операцію по звільненню таких важливих  населених пунктів Луганщини, як Лисичанськ, Северодонецьк та Рубіжне. Відтак, вже 5-й рік поспіль рідні, близькі та бойові побратими Ігоря збираються на його батьківщині, аби вшанувати героя в Шепетівці, що на Хмельниччині.

15 червня рідні, близькі і бойові побратими зібралися на могилі командира батальйонна полковника Ігоря Ляшенка, щоб вшанувати пам'ять героїв які віддали найдорожче, що є у людини, – життя заради миру на Українській землі.  

Ігор Ляшенко народився 14 вересня 1977 року і виріс у Шепетівці, Хмельницької області. Після закінчення школи вступив до Одеського інституту Сухопутних військ України, звідки потрапив за розподілом до славетної «залізної» бригади у місто Яворів.

Генерал-лейтенант Олександр Олексійович Павлюк, який у 2014 році був командиром 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, згадує:

«Вперше наша зустріч відбулася у вересні 2010 року, коли мене було призначено на посаду командира бригади. На той час Ігор Вікторович був начальником штабу механізованого батальйону, справляв враження спокійного, впевненого у собі офіцера, який знає свою справу і може відповідати за свої дії і рішення. І, як засвідчив час, він таким і був. Коли постало питання, кого призначити командиром першого механізованого батальйону, у мене не виникало сумнівів — Ігоря Ляшенка. Адже за два роки нашої спільної служби він проявив себе з найкращого боку — вміло керував підлеглими, навчав і виховував їх. У 2014 році тактична група бригади вирушила на прикриття північних та північно-східних кордонів, а згодом — на Схід України. У ті дні Ігор Ляшенко проявив себе вимогливим  командиром — виїжджав на місця виконання завдань, регулярно здійснював перевірки несення служби солдатами на блокпостах».

19 червня 2014 року о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків в районі смт. Ямпіль та звільнення населених пунктів. Бійці 24-ї механізованої бригади виїхали двома бронегрупами зі сторони Торського, взяли Ямпіль без особливого спротиву і вийшли в тил ворожого блок-посту «Марс», після чого взяли пануючу висоту біля мосту.

У той час підполковник Ляшенко разом із розвідувальною ротою бригади вирушив до села Закітне. Вже біля села бронегрупа потрапила у засідку. Розвідники виявили на дорозі два КамАЗи та БРДМ-2 бойовиків. Було вирішено відконвоювати трофейну техніку ближче до основних сил батальйону, але, як тільки розвідники сіли в КамАЗи, бойовики відкрили шквальний вогонь із засідки по транспортних засобах. Протитанковими гранатометами противника були спалені вантажівки, бойовики відкрили вогонь з кулеметів по бійцях, які сиділи на броні. В комбата Ляшенка влучило кілька куль. Було поранено командира розвідроти капітана Степана Воробця, водій БТРа встиг затягти його в машину, там він і помер. Зав’язався бій, котрий тривав 3 години.

Бронегрупа, яка підійшла на допомогу, знищила засідку противника, з боєм забрали тіла загиблих. 24-та ОМБр втратила сімох військовослужбовців. Загинули підполковник Ігор Ляшенко і 6 бійців розвідроти: капітан Степан Воробець, старший сержант Андрій Повстюк, старший солдат Юрій Прихід, солдати Віктор Сивак, Віктор Семчук і Микола Шайнога.

Саме бої а потім звільнення нп Закітне стало плацдармом та початком розвитку успішного наступу військ в сторону Ямполя. Сіверськ та згодом дало змогу звільненими міста Лисичанськ, Северодонецьк, Рубіжне та висунутися в бік Луганська. Оточити та розблокувати захисників Луганського летовища.

Указом Президента України № 660/2014 від 21 серпня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку", Ігор Вікторович нагороджений орденом Богдана Хмельницького I ступеня (посмертно).

Новини Шепетівки в месенджерах

Viber | Telegram

Відео

Коментарі (0)

Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

  1. Можете коментувати як гість, але ліпше Зареєструйтесь або авторизуйтесь
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением