Розділ Події

До п'ятої річниці загибелі Ігоря Ляшенка зібрались рідні, близькі та бойові побратими

До п'ятої річниці загибелі Ігоря Ляшенка зібрались рідні, близькі та бойові побратими Фото Павлюка Олександра

19 червня минає п`ять років з дня загибелі командира першого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади - полковника Ігоря Вікторовича Ляшенка і шести бійців розвідроти. Завдяки їх подвигу, командуванню в стиcлі терміни із мінімальними втратами вдалося провести операцію по звільненню таких важливих  населених пунктів Луганщини, як Лисичанськ, Северодонецьк та Рубіжне. Відтак, вже 5-й рік поспіль рідні, близькі та бойові побратими Ігоря збираються на його батьківщині, аби вшанувати героя в Шепетівці, що на Хмельниччині.

15 червня рідні, близькі і бойові побратими зібралися на могилі командира батальйонна полковника Ігоря Ляшенка, щоб вшанувати пам'ять героїв які віддали найдорожче, що є у людини, – життя заради миру на Українській землі.  

Ігор Ляшенко народився 14 вересня 1977 року і виріс у Шепетівці, Хмельницької області. Після закінчення школи вступив до Одеського інституту Сухопутних військ України, звідки потрапив за розподілом до славетної «залізної» бригади у місто Яворів.

Генерал-лейтенант Олександр Олексійович Павлюк, який у 2014 році був командиром 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, згадує:

«Вперше наша зустріч відбулася у вересні 2010 року, коли мене було призначено на посаду командира бригади. На той час Ігор Вікторович був начальником штабу механізованого батальйону, справляв враження спокійного, впевненого у собі офіцера, який знає свою справу і може відповідати за свої дії і рішення. І, як засвідчив час, він таким і був. Коли постало питання, кого призначити командиром першого механізованого батальйону, у мене не виникало сумнівів — Ігоря Ляшенка. Адже за два роки нашої спільної служби він проявив себе з найкращого боку — вміло керував підлеглими, навчав і виховував їх. У 2014 році тактична група бригади вирушила на прикриття північних та північно-східних кордонів, а згодом — на Схід України. У ті дні Ігор Ляшенко проявив себе вимогливим  командиром — виїжджав на місця виконання завдань, регулярно здійснював перевірки несення служби солдатами на блокпостах».

19 червня 2014 року о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків в районі смт. Ямпіль та звільнення населених пунктів. Бійці 24-ї механізованої бригади виїхали двома бронегрупами зі сторони Торського, взяли Ямпіль без особливого спротиву і вийшли в тил ворожого блок-посту «Марс», після чого взяли пануючу висоту біля мосту.

У той час підполковник Ляшенко разом із розвідувальною ротою бригади вирушив до села Закітне. Вже біля села бронегрупа потрапила у засідку. Розвідники виявили на дорозі два КамАЗи та БРДМ-2 бойовиків. Було вирішено відконвоювати трофейну техніку ближче до основних сил батальйону, але, як тільки розвідники сіли в КамАЗи, бойовики відкрили шквальний вогонь із засідки по транспортних засобах. Протитанковими гранатометами противника були спалені вантажівки, бойовики відкрили вогонь з кулеметів по бійцях, які сиділи на броні. В комбата Ляшенка влучило кілька куль. Було поранено командира розвідроти капітана Степана Воробця, водій БТРа встиг затягти його в машину, там він і помер. Зав’язався бій, котрий тривав 3 години.

Бронегрупа, яка підійшла на допомогу, знищила засідку противника, з боєм забрали тіла загиблих. 24-та ОМБр втратила сімох військовослужбовців. Загинули підполковник Ігор Ляшенко і 6 бійців розвідроти: капітан Степан Воробець, старший сержант Андрій Повстюк, старший солдат Юрій Прихід, солдати Віктор Сивак, Віктор Семчук і Микола Шайнога.

Саме бої а потім звільнення нп Закітне стало плацдармом та початком розвитку успішного наступу військ в сторону Ямполя. Сіверськ та згодом дало змогу звільненими міста Лисичанськ, Северодонецьк, Рубіжне та висунутися в бік Луганська. Оточити та розблокувати захисників Луганського летовища.

Указом Президента України № 660/2014 від 21 серпня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку", Ігор Вікторович нагороджений орденом Богдана Хмельницького I ступеня (посмертно).

Відео

0
репостів
0
репостів