Cities4Cities, за підтримки SALAR International, вперше познайомила Шепетівську міську раду та Karlskoga kommun влітку минулого року, а на початку 2024 — муніципалітети підписали меморандум про співпрацю. Карлскуга - наше перше місто-побратим у Євросоюзі.
Між тим було багато зустрічей онлайн, а сьогодні очільники обох міст Тоні Рінг та Віталій Бузиль вперше зустрілися наживо.
Сьогодні багато говорили про ризики війни і кризовий менеджмент підчас надзвичайних ситуацій. Продовжимо ж діалог на Львівському форумі муніципального партнерства, де представники нашої громади будуть спікерами.
У ході візиту відбулась робоча зустріч за участі керівництва Шепетівської громади, керівників комунальних підприємств, установ та організацій, які вже третій рік повномасштабної війни забезпечують життєдіяльність громади.
Після відеопрезентації Шепетівської громади учасники зустрічі поспілкуватися зі шведським посадовцем, обговорили управління ризиками під час війни та захист цивільного населення, поводження з побутовими відходами та перспективи співрпаці у цій галузі.
Тоні Рінг розповів, що однією із переваг тамтешньої системи є отримання газу внаслідок переробки відходів, який використовують для опалення. Проте наголосив, що пріоритетом є екологія, а не економія, оскільки це не здешевлює вартість. Навпаки, іноді сміття не вистачає для переробки і його доводиться закуповувати. Водночас, у Карлскузі мінімізована частка відходів, які потребують захоронення.
Для шведського мера особливо важливо побачити і перейняти досвід управління ризиками у часі війни та захисту цивільного населення. Міста мають багато спільного, серед іншого — в обох розташовані об’єкти оборонної промисловості.
Відбулись зустрічі із усіма відповідальними службами реагування, зокрема: відвідували Шепетівську багатопрофільну лікарню, комунальні підприємства громади, мали теплу зустріч із школярами ліцею №1 ім. Героя України М. Дзявульського.
Довідка
Карлскуга — місто та район у муніципалітеті Карлскуга, лен Еребру, Швеція. У 2022 році населення становило трохи більше ніж 30 500 осіб
Містечко розташоване на північному березі озера Мьокельн. Невелике поселення спочатку називалося «Möckelns bodar». Назва Карлскоґа походить від імені шведського короля Карла IX, та слова «skog», що означає ліси.
Воно відоме своєю дружньою атмосферою, активним громадським життям та зручним розташуванням неподалік від великих міст, таких як Осло, Стокгольм і Гетеборг. Місто має багатий вибір розваг, зокрема пляжі, парки, спортивні майданчики, а також історичні й культурні об’єкти. Завдяки гарній транспортній інфраструктурі Карлскуга є привабливим місцем для проживання, роботи й відпочинку.
Історія
У 1586 році на території міста утворилася парафія і невдовзі була збудована дерев'яна церква. В 17 столітті тут заклали 14 малих залізорудних ливарень та 8 молотів з гідроприводом для гартування сталі. Більшість з цих цехів працювали і в 1860-х, але незабаром більшість робіт пов'язаних з ливарством перейшли до підприємства Бофорс, що знаходилося поблизу. У 1871 році Бофорс виробив 6124 метричних тон заліза, більш ніж будь-який інший завод в Швеції. У 1882 році парафія (socken) Карлскоґа нараховувала 11 184 мешканців.
Розвиток міста був пов'язаний з підприємством Бофорс, яке наприкінці 19 століття перетворилося з залізорудних копалень на виробника гармат, а в 20-му столітті ще більше диверсифікувалося у військовій промисловості. Найвідомішим власником Бофорсу був Альфред Нобель, який володів компанією з 1894 до своєї смерті в грудні 1896. Він відіграв ключову роль в переході від виробництва заліза до виготоблення сучасних гармат та хімічної промисловості. Влітку впродовж 1894–1896 років він проживав у Садибі Бйоркбьорн. Хоча він і помер у своїй віллі в Санремо, в Італії, та мав будинок у Парижі, Франція, але було вирішено, що його резиденцією залишиться Бйоркбьорн у Карлскозі. Ось чому саме тут був офіційно зареєстрований його відомий заповіт, написаний в Парижі в 1895, який дозволив встановити Нобелівську нагороду.
У 1940 році містечко Карлскуга та прилегла територія (сьогодні муніципалітет Карлскуга) отримало офіційний статус міста (stad). З 1971 року цей статус не має офіційного значення і лише забудована територія «de facto» вважається містом.
