Над Ізяславською громадою Шепетівського району останніми днями знову тремтливо здіймалася «Пливе кача» — пісня, що стала молитвою нашого народу, болем нашої землі, плачем тих, хто більше ніколи не повернеться додому. Холодний вітер розносив стогін скорботи, а небо, здавалося, схилилося нижче — ніби вклоняючись Воїнам Світла, які повернулися до рідної домівки назавжди…
Більше немає
