Гостей урочисто зустрів духовий оркестр. Потім дійство перейшло до залу, де вже зібралися учні та вчителі школи. Свято розпочала директор Крупник Валентина Олександрівна, яка привітала учасників свята, зупинилася на тісній співпраці з польською общиною, на традиціях школи щодо забезпечення прав національних меншин. Про історію села Городнявка, національний склад населення розповіла вчитель історії Вишневська Мирослава Леонідівна.
Потім був виступ гостей – членів польської общини, які подарували присутнім ще й кілька пісень, виконаних польською мовою. Один за одним на сцену виходили учні школи, які розповідали про письменників, поетів, композиторів, чиє ім’я пов’язане з Україною і Польщею, звучало слово Шевченка і українською, і польською мовами, лунала задушевна музика Шопена та Гулака-Артемовського у виконанні старшокласників, пісні та вірші, виконані двома мовами. А танцювальний колектив подарував запальну польку та такий зворушливий танок з вишитими українськими рушниками.
Важливою частиною українсько-польских відносин являється не лише визнання великих культрних надбань обох народів, але і визнання освітніх та наукових здобутків країн. В Україні активно зараз проводяться курси по нострифікації - це визнання освітніх дипломів однієї країни в іншій. Як виявилось чимало українців не здогадувались про таку можливість і при еміграції у Польщу ставали підрядними працівниками, тому що думали, що для влаштування на роботу за спеціальністю їм доведеться заново вчитись тепер вже у польскому ВУЗі. Особливо актуально це для медичних працівників, які через низьку зарплатню в Україні масово переїзджають до Польщі. Хоча їх рівень професійності нічим не поступався рівню їх польських колег.
Та і не секрет, що у зв'язку з еміграцією поляків до Німеччини, Польща конче потребує фахових представників медичної галузі. Так що радимо уважно вивчити українцям можливість переїзду на роботу до Польщі. Це стосується не лише медичних працівників, але і інших працівників інших галузей.