Птаха закільцювали на водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС у 2022 році. Нашу місцевість лебідь обирає для зимівлі вже третій рік поспіль.
А в січні на озері зʼявився ще один “гість” - UT19. Його закільцювали поблизу міста Острога три роки тому. За цей час птаха бачили на Волині, Рівненщині та Хмельниччині.
Востаннє на водоймі Нетішинської МТГ ми фіксували цього птаха 13 лютого минулого року. Тими днями він, а також більша частина лебедів-шипунів, що трималися на міському озері, відлетіли. За відомостями, що надійшли до нас із Українського центру кільцювання птахів (за що висловлюємо йому подяку), лебедя-шипуна UT19 у березні того самого року бачили в м. Славуті на р. Утка (Хмельницька обл.). Влітку 2024 року птах перебував на оз. Люцимер (Шацькі озера, Волинська обл.). Наприкінці минулого року, в грудні, його зафіксували між сс. Межиріч і Прикордонне (Рівненська обл.), на межі з Хмельниччиною. В січні пернатий прибув до Нетішина. І дуже схоже на те, що не сам. Поблизу нього виразно тримається щонайменше трійко молодих, сірого забарвлення лебедів.
Як довго UT19 залишиться на наших водоймах — покаже час.
Кільцювання лебедів - це науковий метод дослідження, який допомагає вченим отримувати важливу інформацію про міграційні маршрути, тривалість життя та стан популяцій птахів. Легке кільце зроблене з матеріалів, які не заважають птахові літати, плавати чи харчуватися. Таким чином, кільцювання не лише безпечне для птахів, а й важливе для їх захисту та збереження.
Вчергове переконливо просимо зайвий раз не годувати лебедів, особливо борошняними виробами, хлібом, печивом тощо. За відносно теплої погоди, коли водойма не вкрита льодом, шипуни знайдуть собі поживу самотужки. Систематична щедра годівля перетворює їх із диких вільних птахів на пів свійських, які, серед іншого, втрачають природний інстинкт обережності, виходять на берег і прямують до людей… Зрозуміймо, що для таких пернатих, як лебеді, це небезпечно.
