На зболених крилах любові

На відкритті виставки була присутня сама благодійниця, яка нині проживає у Нетішині. Це людина нелегкої долі, яка має проблеми зі здоров'ям, та, незважаючи на хворобу, за останні 14 років створила більше 40 пам'ятників та меморіальних дошок.

У 1999 році художниця винайшла авторську техніку крапкової графіки на кольоровому металі і на сьогодні нею виконано кілька десятків портретів.

Крім того, у 2011 році вона започаткувала метод виготовлення ексклюзивних композицій кольорового скла на кольоровому металі. Ці ексклюзивні твори уже експонувалися в Києві та Москві.

Лелях майстерно володіє секретами чеканки, різьби по дереву, декору і соломки.

Від батька столяра художниця успадкувала любов до дерева і створює скульптури з коріння дерев та вирізає з дерева картини. Практично любий матеріал, що потрапляє до її талановитих рук, стає витвором мистецтва.

Численні дипломи, грамоти, медалі, ордена, які отримала Світлана Мефодіївна за роки своєї творчої діяльності, яскраве свідчення визнання її неабиякого таланту.

Ведуча заходу, науковий співробітник музею Наталія Никонова, відкрила виставку, присв'ячену 109-річниці з дня народження Миколи Островського.

Роботи художниці, а це картини крапкової графіки на кольоровому металі (портрети Пушкіна, Лесі Українки, Назарія Яремчука, Миколи Островського, Анни Андро, Альбіни Шестак, картини «Натурниця Ірина Ткач», «Перлина сходу», «Казахські мотиви», інші), акварельним олівцем (портрети Тараса Шевченко, нашого земляка Віктора Гусарова, сестри Лелях) та ексклюзивні композиції з кольорового скла («Український світанок», «Подільський край»), шкіри та кольорового скла («Осіння казка») - всього 23 одиниці, одразу привернули увагу небагатьох глядачів. Хочу додати, що шепетівчани сьогодні досить інертна публіка. Пригадую ті часи, які дехто нині називає застоєм, коли всі радо відвідували кінотеатри і музеї. Люди після трудового тижня поспішали відпочити і потребували саме культурного відпочинку.

Прикро, що виставка Світлани Лелях, так як і попередня виставка Анжеліки Рудницької, не привернула увагу громадськості міста. Не були присутні на виставці керівники культосвітніх закладів, інших установ.

Стриманно сприйняв виставку і художній бомонд міста. Ніхто з наших митців не сказав доброго слова на адресу пані Лелях, людини, яка, як ніхто інший, заслуговує на щиру повагу за свою благодійну діяльність.

Лише завідувач відділу культури міськвиконкому Валентина Матицина, яка була єдиним представником міської влади, відмітила важливість цієї виставки для шепетівчан напередодні свята міста та дня народження Миколи Островського. Вона сказала теплі слова на адресу Майстрині і щиро подякувала їй за виставку творчих робіт.

Світлана Мефодіївна подарувала музею портрет Миколи Островського, виконаний нею крапковою графікою на кольоровому металі.

Директор музею Тетяна Грищук привітала Світлану Лелях з персональною виставкою і побажала нових творчих злетів.

Пісню «Як би вміла вишивати» подарувала солістка міського Будинку Культури, справжній «шепетівський соловейко» Євгенія Гаєвська.

Група підтримки художниці у складі: заступника директора ХАЕС з економічних питань Альбіни Шестак, заступника голови правління ПАТ Управління будівництва Хмельницької АЕС Олександра Степанюка, директора Палацу Культури міста Нетішин Світлани Кириленко, заступника керівника соціальних служб міста Тетяни Брики, президента благодійного фонду «Пам'ять нащадків» Казиміра Шептицького, щиросердечно привітали Світлану Мефодіївну з черговою виставкою. Такі виставки уже пройшли цього року у містах Новоград-Волинському та Корці. Слід подякувати саме її землякам, які розкрили високі людські якості Мисткині.

Свого часу художниця навчалася у Хмельницькому культосвітньому училищі та закінчила заочне відділення народного університету образотворчого мистецтва імені Крупської в Москві.

Працювала в Криму та понад 15 років у Казахстані, де займала керівні посади.

Саме там Світлана друкувалася у районних та обласних газетах – писала нариси про відомих людей країни. Одночасно оформлювала культурно-навчальні заклади, музеї, проектувала сквери, фасади приміщень, пам’ятники.

Нині художниця понад три роки очолює творче об'єднання «Скарбниця творчості», яке об'єднує близько 90 митців з міста Нетішина та інших населенних пунктів області. Світлана Лелях особисто займалася організацією їх персональних виставок.

Кажуть, якщо людина талановита, то вона талановита в усьому. Саме так можна сказати про нашу Мисткиню. Талановита поетеса, публіцист вона видала книгу «На зболених крилах любові», де розмістила власні вірші, історичні нариси, публіцистичні статті (об'єм 600 стор.). Світлана Мефодіївна планує видати аналогічну книгу «Життя і тільки правда» об'ємом 700 сторінок.

Присутні на презентації члени творчого об'єднання «Скарбниця творчості» Марія Караван та Зоя Стрихарчук познайомили учасників заходу з поезіями Світлани Лелях «Пам'ять», «Землякам», «Душі моєї жвавий каганець», презентували власні вірші, вірші Миколи Радиці та Віктора Гусарова, присв'ячені Майстрині.

Світлана Мефодіївна свої творчі здобутки присвячує рідній країні, українцям, долею яких щиро переймається.

Пам’ятники героям, які віддали життя у Велику вітчизняну війну, комплексний пам'ятник Валі Котику, меморіальні дошки з барельєфами В'ячеслава Чорновола, Лесі Українки, фундаторів діаспори, благодійників та меценатів України; комплекси-пам'ятники присв'ячені Голодомору та жертвам репресій (можна побачити в селі Лисиче, Славутського району, де в багатодітній сім'ї народилася Світлана Лелях, Нетішині та навколишніх селах); пам’ятник «127-ми воякам УПА» в селі Стригани, Славутського району; меморіальний комплекс «Борцям за волю України» у Моршині, що на Львівщині; три меморіальні дошки в Моршині: одна фундаторам діаспори, друга українським меценатам, третя голові Всеукраїнського братства Михайлу Зеленчуку.

Зараз вона працює над встановленням меморіального комплексу жертвам голодомору і репресій у Нетішині, і вважає це, чи не найголовнішою справа свого життя.

Всі монументальні скульптури та пам'ятники майстриня виконує власним коштом. Для цього вона продала житловий будинок, кіоск, дачу, авто, гараж, кілька діамантів, персні...

Вражає, що людина з важкою хворобою, інвалід, яка сама потребує благодійності, надає благодійну допомогу громадам у встановленні пам'ятників, меморіальних дошок, інших пам'ятних знаків. Це було б дивно і не зрозуміло для європейців чи американців, але у нашій країні цим мало кого здивуєш. Тут звикли до того, що багаті тільки забирають, а бідні діляться останнім.

У 2004 році за сподвижницьку працю Міжнародний благодійний фонд Святої Марії удостоїв Світлану Лелях почесного звання “Українська Мадонна”.

Цього ж року, художника-скульптора, громадськістю Славутчини визнано „Людиною року – 2004” за номінацією „Калиновий цвіт”. Саме в цій номінації передбачалося визначення кращої серед славутчанок, котра своєю працею, особистим життям, здобутками на творчій ниві надихає інших на добрі справи.

У листопаді 2006 року Світлана Лелях номінант Міжнародної академії рейтингових технологій і соціології «Золота фортуна», нагороджена дипломом і почесною відзнакою «Трудова слава».

У 2007 році визнана переможцем у номінації «Хмельничанин року».

У травні 2009 року у Києві вона нагороджена Дипломом Міжнародного благодійного Фонду Святої Марії в честь десятиліття за особливі заслуги перед українським народом.

Цей же Фонд уже в 2011 році нагороджує Лелях орденом за людяність і милосердя, за доброчинну діяльність, за вагомий внесок у відродження духовності та моральних цінностей.

Іноді дивуєшся, звідки ця жінка бере сили для творчості? Важкі хвороби та життєві катаклізми (чотири рази побувала у автокатастрофах, втратила одного чоловіка, інший, якого виходила після чергової аварії зрадив її) не зламали силу її духу. Сильна воля, надзвичайна працездатність не раз рятували Світлану Мефодіївну від розпачу. Саме сила духу та енергійність живлять талановиту українку. Щира у спілкуванні, надзвичайно вразлива (як, до речі, всі талановиті люди), добра і душевна Світлана Лелях живе так, щоб залишити після себе гарний слід на рідній землі.

Наступна персональна виставка Лелях має відбутися в листопаді у місті Хмельницькому і присв'ячена 80-річчю жертвам репресій та Голодомору.