День української хустки почали відзначати лише рік тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Адже з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.
Дівчата та жінки раніше носили хустку впродовж усього року. При цьому вона була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Вона також свідчила і про рівень достатку родини, адже заможні жінки покривали голову хустками із дорогих тканин, бідні – із дешевших.
Цього дня з нагоди свята українки в різних країнах світу беруть участь у флешмобі "Зроби фото з хусткою". Суть його полягає в тому, щоб одягнути хустку, сфотографуватися в ній, після чого викласти світлину в соціальних мережах із хештегами #Берегине_моя_українська_хустко #УкраїнськаХустка.
Минулого року Всесвітній день української хустки відзначили громади декількох країн, зокрема Іспанії, Канади та США.
З давнини змінювався тільки колір хустки, а, власне, хустка завжди залишалася хусткою. Хустка – невід’ємний елемент одягу жіноцтва, вона підкреслює його буденність чи святковість, інформує про родинний, матеріальний статус жінки, нагадує її обов’язки.
Колись хустки в Україні вишивалися шовком, то найбільше вживали червоні, сині, зелені, жовті та рожеві нитки. Найпоширенішими були хустки з червоним та зеленим полем, на якому розкинені різні квіти. Ними покривали голову нареченій, залишаючи відкритим чоло. Орнамент на хустках був переважно геометричний, а у 18-ому столітті увійшов у моду рослинний орнамент – квіти рожі, васильків, гвоздик. Дуже рідко на старих українських хустках можна зустріти зображення птахів: півників, голубів.
До нині зберігся звичай «покривання» молодої хусткою. Це означало, що вона ніколи вже на вечорниці, до дівчат, не піде, бо вона стає заміжньою жінкою, господинею в домі.
В українців за часів козаччини існував звичай: кожна дівчина дарувала вишиту хустку своєму нареченому. Хустина символізувала вірне кохання.
Українська хустка присутня майже в усіх родинних обрядах.
