Творчим підсумком написаного стала збірка віршів «Весна прийде» - «По улице Высоцкого», що побачила світ у 2014 році. Вона цікава тим, що складається з двох частин – рідною та російською мовами.
Віктор Павлович розпочав свій виступ з вірша про Жінку. Як сказав поет:
Лірика і жіночі образи – мені притаманне. Взагалі, гусарам це належить робити!Таким же надзвичайно насиченим, глибоким був весь виступ Віктора Гусарова, який під гітару виконав свої поезії.
Чередувались пісня і вірш... Пісні «Про кохану», «Ти чарівна жінка», «Пахнуть коси любистком», «Ты вошла вся из нежности сотканная» та інші радували слухачів. Любовна лірика – «конек» Гусарова.
Усім присутнім особливо сподобалася його пісенна частина. Приємний голос, гарне виконання, змістовні пісні – бард заворожив присутніх, особливо жінок, вмілим виконанням.
У збірці є вінок сонетів – спроба автора злити в єдину структуру півтора десятки сонетів. Не кожен поет цим може похвалитися – написати на одному диханні вірші, які б були живими і хвилювали читача.
Віктор Павлович створив власний поетичний світ, в який цікаво і приємно увійти читачеві. Він прочитав вірші, які присвятив ветеранам Вітчизняної війни, а ще - вірш-присвяту Володимиру Висоцькому «Марафон». Цікаво, що в Нетішині є вулиця Висоцького, яку назвали в честь поета і барда найпершою в Союзі.
Віктор Гусаров - постійний учасник фестивалю, присвяченому Висоцкому «Я куплет допою», який у попередні роки щорічно проводили в м.Рівне.
А ще поет задумав написати цикл віршів «Путешествие», і представив студійцям нові вірші цього циклу: «Я лечу на Бали», «Я шагаю по Монмартру», «Я на кручи Афин подымаюсь».
Олександр Царик приніс листівку з віршем Гусарова і зошит для віршів, який друзі колись разом розпочали.
Далі надали слово Олені Іськовій. Вона читала ліричні вірші і вірші про війну на Сході з майбутньої збірки «Небо над окопами». Олена – молода, талановита поетеса і її вірші, якими вона намагається привнести в наші душі вічні цінності: доброту, милосердя, вірність, віру і любов, постійно радують читачів.
Емоційним був виступ Ольги Лукащук, яка проспівала кілька власних пісень, акомпонуючи собі на фортеп’яно. Вірші про кохання, природу, читали Сергій Доскач, Василь Ющенко, Віра Кухарук, Ніла Кравчук, Ольга Тихонюк. Червоною лінією через виступи пройшла тема любові до рідного краю, філософії життя та кохання. До речі, з такою любов'ю до Жінки, як пише Сергій Доскач, не писав з шепетівчан ще ніхто.
Дмитро Воронюк та Ольга Лукащук звернулися до теми війни. Загалом ця тема є постійною на засіданнях студії. Поети не повинні мовчати, коли нація стоїть над прірвою фізичного знищення і духовного приниження. Мовчання - це злочин перед тими, хто поклав своє життя на вівтар української слави і волі. Це не патетика, ні, це біль душі кожного студійця.
І хоча поезія сприяє духовному зростанню, викристалізовує в людях найкраще, пробуджує найщиріші почуття, можу впевнено стверджувати, що пересічний житель міста, якщо він не має відношення до викладацької або літературної діяльності, за невеликим винятком, не знає не те що жодного поета Шепетівщини - ба навіть жодного сучасного українського поета! Це дуже прикро, що для багатьох поет сьогодні – це дивак...
В цілому зустріч вийшла надзвичайно цікавою. Адже до теми «Жінка, Весна. Кохання.» поети повертаються знову і знову. А ще такі зустрічі по-справжньому пропагують у нашому місті українську мову.
Домовилися, що другу частину творчої зустрічі ми проведемо в Нетішині. Переконана, що і для студійців «Долі», і для членів об’єднання «Натхнення» вона буде не менш цікавою і змістовною.
Гусаров Віктор Павлович – народився 28 квітня 1954 року у м. Шепетівка Хмельницької області.
Закінчив факультет російської філології Кам’янець-Подільського державного педінституту (1978) і відділення журналістики Київського інституту політології і соціального управління (1991).
Працював в 1980-1984 роках науковим працівником Шепетівського відділення Хмельницького обласного краєзнавчого музею. З 1984 року на журналістській роботі, останні 23 роки – головний редактор газети трудового колективу Хмельницької АЕС «Перспектива».
Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Сонячній скіф» і номінації бардівська пісня, 5-7 фестивалів імені Володимира Висоцького «Я куплет допою» в м. Рівне.
Керівник Нетішинської міської літературної студії «Натхнення» (з 1999). Автор книги віршів «Средоточие» (1996), краєзнавчого дослідження про Нетішин і 30-кілометрову зону «Енергія єднання» (2004).
Лауреат премії ім. Ю.Сіцінського в області історико-краєзнавчої роботи і збереження памятників культури (2006).
З 1997 - голова (нині секретар) Нетішинської міської організації Національної спілки журналістів України.
«Людина року» 2010-го міста Нетішин в сфері творчих досягнень.
Співавтор колективних збірників "Від Поділля до Добруджі", "Прекрасна казка з дитинства", «Нетішинських талантів дивоцвіт», «Спортивна слава України», буклетів про Хмельницьку АЕС, тощо. Постійний автор часопису «Атомник України» та журналу «Енергоатом України».
Нещодавно видав власну збірку віршів «Весна прийде» - «По улице Высоцкого» (2014).
