На виставці представлено 48 робіт, які відображають широкий та багатогранний духовний світ митця, його іноді нетрадиційне бачення оточуючого світу.
Щиро запрошуємо жителів та гостей Ізяславського краю завітати до Історико-краєзнавчого музею Ізяславської громади да оглянути виставку.
ДОВІДКОВО:
Микола Іванович Ткачук народився 28 січня 1936 року в старовинному місті Ізяславі, розташованому на мальовничих пагорбах між трьома річками: Горинню, Понорою та Сошенкою. Змалку увібрав усю красу рідного краю, що пізніше спонукало взятися за пензель, глину, метал та дерево. І за який матеріал він не брався б, завжди хотів створити щось своє, що могло б затримати на собі погляд глядача.
Навчався в Ізяславській СШ №1, до якої прийшов в 1945 році. Закінчивши 7 класів, вступив до ремісничого училища в Рівному, де навчався з 1952 до 1954 року. Отримавши атестат слюсаря 5 розряду (на той час вищий розряд), був направлений в місто Краснодон, де працював на автобазі шахтобуду. У 1956 році призвали до лав Збройних Сил. І вже у військовій частині він серйозно почав займатися живописом та різьбленням. У 1959 році звільнився у запас і працював художником-оформлювачем на арматурному заводі в місті Алексин. А у 1960 році повернувся на батьківщину до рідного Ізяслава.
Працював на автопідприємстві, а згодом – художником-рекламістом у кінотеатрі, де почав наполегливо займатися творчою діяльністю. В 1967 році Микола Ткачук уперше брав участь в обласній художній виставці із серією етюдів «Ізяславщино, красо моя!», де й отримав перший свій диплом та нагороду. З цього і почалися його виставки…
У 1970 році Микола Іванович був запрошений на військову службу. Там йому довелося займатися живописом, скульптурою, карбуванням та різьбярством, брати участь у художніх виставках: гарнізонних, армійських, окружних та Збройних Сил колишнього Союзу, що відбувалися у Львові, Рівному та Москві. Водночас він підтримував тісні контакти з Ізяславським відділом культури і завжди брав участь в усіх звітних виставках району, області та України, які проходили в Ізяславі, Шепетівці, Славуті, Хмельницькому, Львові, Києві.
У 1988 році Микола Іванович вийшов на пенсію й отримав більше часу для творчої праці. За цей час створив чимало живописних полотен, скульптурних портретів та різьбярських робіт, і, як завжди, – виставки, виставки, виставки… Загальна чисельність виставок – близько трьох десятків, у тому числі – 10 персональних в містах Хмельницький, Ізяслав, Шепетівка, Славута, Рівне, Жовква. Учасник звітних виставок у Києві та Кракові.
Творчі виставки та авторські роботи відзначені багатьма дипломами, почесними грамотами. Нагороджений медалями лауреата Всесоюзного конкурсу образотворчого та ужиткового мистецтва (1983, 1985). Був делегатом установчої конференції майстрів України в Києві (1989). У 2003 році брав участь у виставці Національної спілки майстрів України в Києві. Подарував для Ізяслава свою добірку персональних творів, чим започаткував картинну галерею в рідному місті.
Миколі Івановичу Ткачуку притаманна велика любов до рідної землі, краю, в якому народився, до людей, серед яких живе, працює і творить. Це засвідчує про ремесло живописця, графіка, скульптора, майстра художньої обробки дерева. До чого не доторкнулися б його золоті руки, глибокий розум, проникливий погляд, добра українська душа – усе виходить до ладу, досконало. До всього він дійшов самостійно, без професійної освіти, лише завдяки великій працелюбності, наполегливості, нездоланному бажанню осягнути гармонію навколишнього світу, його красу.
Природний тонкий психологізм, особлива поетичність натури, вишуканість художнього смаку принесли митцеві успіх у створенні живописних портретів та пейзажів. Написані з натури портрети приваблюють своєю щирістю, подібністю зовнішніх рис та вмінням передати внутрішній стан моделі. У своїх картину художник звеличує вічну красу природи, її щедрість і багатства. Пейзажі Миколи Ткачука вирізняються яскравістю та багатством колориту, різними підходами у передачі фактури.
Митець вміло відтворює різний стан природи: чи то морозяний спокій зими, чи свіжість та замріяність весни, чи дзвінкість молодого літа. Але понад усе вдається майстрові вловити тонкі нюанси осені: зажуру, тривогу, сумовитий і задумливий спокій, холодну прозорість повітря. У багатьох творах відчувається незрима присутність людини, її зв'язок з природою. Жива і насичена палітра полотен, їх емоційна наповненість щирістю та ліризмом автора викликають теплі почуття.
Можна сказати, що всі твори Миколи Ткачука об’єднані загальним настроєм: захопленням художника величністю Божого світу, красою природи, власне своїм життям.
Миколі Івановичу Ткачуку Указом Президента України 21 серпня 2020 року за №335/2020 було присвоєно почесне звання «Заслужений художник України».
16 жовтня 2021 року перестало битися серце щирого сина Ізяславського краю Заслуженого художника України, Почесного громадянина міста Ізяслав, художника, скульптора, поета, громадського активіста Миколи Івановича Ткачука.
Ізяславський історико-краєзнавчий музей
