На місце події 30.04.2019 р. виїхали спеціалісти районної державної служби ветеринарної медицини, які відібрали патологічний матеріал для дослідження на сказ та провели всі необхідні заходи згідно Інструкції « Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин»
Результат лабораторного дослідження – протокол випробувань патологічного матеріалу № 002156 п.м./19 від 02.05.2019 року, підтвердив захворювання тварини на сказ Причина виникнення захворювання – природне вогнище сказу, постійна циркуляція вірусу в дикій фауні. Громадянку направлено в Шепетівську ЦРЛ до лікаря рабіолога.
Сказ – небезпечне вірусне інфекційне захворювання, що передається людині під час укусу або контакту із слиною хворої тварини. Однією з основних ознак розвитку захворювання є водобоязнь, утруднення під час ковтання рідини, поява судом при спробі пити воду. Тому сказ називають ще й гідрофобією. З моменту появи ознак і симптомів хвороби сказ стає смертельним.
Інкубаційний період сказу триває достатньо довго - в середньому 1-3 місяці (хоча може тривати і до року). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.
Перші ознаки хвороби проявляються підвищенням температури до 37,2-37,3 °C, пригніченим станом, поганим сном, безсонням і занепокоєнням хворого. Після чого спостерігається підвищена чутливість: різка реакція на світло, шум, проявляється агресія, з’являються галюцинації, відчуття страху (світлобоязнь, водобоязнь). У результаті важких паралітичних розладів дихання настає смерть.
Якщо Вас укусила тварина або її слина потрапила на Вашу шкіру чи слизові оболонки, головне – швидко промити рану (подряпину) водою з милом, обробити краї рани спиртовим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку, ушкоджений одяг перед ремонтом обробити гарячою праскою і вцей же день слід звернутися до травматологічного пункту, який працює цілодобово. Єдиним захистом від хвороби є щеплення. Необхідною умовою є з’ясування ім’я та адреси господаря тварини. Це необхідно для того, щоб ветеринар міг спостерігати за станом тварини протягом 10 діб від моменту укусу.
Профілактика цього смертельно небезпечного захворювання та заходи боротьби з ним полягають у щорічній вакцинації домашніх тварин проти сказу. Якщо раніше сказ переважно реєструвався у сільській місцевості, то в сучасних умовах зростає кількість випадків в міських населених пунктах. Причинами цього збільшення кількості безпритульних собак і котів у населених пунктах, особливо у приміських зонах.
З метою запобігання захворюванню на сказ серед населення необхідно дотримуватися головних правил:
- Уникати контактів з безпритульними і дикими тваринами. Звертати особливу увагу дітей на небезпеку таких контактів.
- Своєчасно здійснювати щеплення домашнім тваринам.
- За найменшої підозри на захворювання серед тварин – повідомляти територіальні органи Держпродспоживслужби.
- Негайно звернутися до лікаря після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, оскільки при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається.
