У липні минулого року місцевий суд виніс йому вирок за домашнє насильство (стаття 126-1 Кримінального кодексу України), призначивши покарання у виді 200 год громадських робіт. Славутчанин мав його відбувати на КП «Славута Сервіс» з 14 вересня 2022 року.
Графіки виходу на роботу чоловік підписував три місяці поспіль, утім приходив на комунальне підприємство лише кілька разів. Зрештою отримав письмове попередження за невихід на громадські роботи без документально підтвердженої поважної причини. Також йому роз’яснили, що матеріали справи направлять поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності. Він зобов’язався приступити до громадських робіт з 7 грудня.
Проте і додаткові графіки виходу на роботу з грудня 2022 року по квітень 2023 року не виконав. З присуджених 200 годин відпрацював лише 58. Суд визнав його винним в ухиленні від відбування покарання у виді громадських робіт й призначив арешт.
На думку захисника засудженого, такий вид покарання занадто суворий, позаяк він – особа з інвалідністю та має на утриманні малолітню дитину. Тому просив змінити вирок місцевого суду й призначити йому штраф.
Колегія суддів ХАС уважає, що місцевий суд правильно призначив покарання у виді арешту, врахувавши усі обставини, у тому числі зазначені в апеляційній скарзі.
«Наявність у обвинуваченого неповнолітньої дитини, яка проживає разом з матір`ю, не є визначальним для зміни обраного виду покарання, оскільки обставини провадження враховуються в їх сукупності», – зауважив апеляційний суд.
З текстом ухвали апеляційного суду в справі № 682/1106/23 можна ознайомитися у ЄДРСР.
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду
