Уродженку села Бродів сержанта медичної служби Іванну Поліщук провели в останню путь усім селом. Вшанувати її пам’ять прийшли друзі, однокласники, військові, чимало люду з навколишніх сіл. Іванні було лише 23 роки.
«Іванку разом з рідним братом удочерили. З родиною пощастило, їх обожнювали. Змалечку Іванка співала у церковному хорі, читала акафіст, — розповіла «ФАКТАМ» знайома загиблої Оксана Матвійчук. — Освіту медсестри здобула у Шепетівському коледжі, мріяла працювати за фахом. Але роботи, на жаль, знайти не вдавалося, а коли вдавалося, то за влаштування просили заплатити доларами. Так-так… І це жахлива правда, це один з моментів, який ми обговорювали, який Іванка пройшла, та не здалася. І вона вирішила стати Воїном Світла і Добра. Пішла до армії, бойовим медиком. Я особисто, працюючи в той час військовим обліковцем, спостерігала за бажанням цієї дівчини служити своєму народові, охороняти наші мирні сни. Вона була щаслива, по-справжньому щаслива.
Ми часто переписувалися в месенджері, я підтримувала її, а вона мене. Іванка була справжнім Воїном, її емоції, почуття любові до вибраної професії, до своєї землі були справжніми. Це ж завжди відчувається.
Їй було нелегко, але вона вперто йшла крок за кроком до своєї мети. Якою була мета і мрії цієї дівчини? Думаю, що про війну вона не мріяла і не хотіла воювати, не бажала нікому зла. Вона хотіла досконало оволодіти професією та бути потрібною своїй країні, своїй землі, вона хотіла, щоб нею пишалися. І нею пишалися, захоплювалися, її поважали. Пів року вона була у ротації в зоні АТО. І незадовго до своєї загибелі Іванна приїжджала у село й ходила до сповіді. Тоді передчувала, що щось станеться".
Коли путінські війська напали на Україну, Іванка зателефонувала й тричі повторила неньці:
«Ви моліться за мене, тут страшна війна. Не турбуйтесь, якщо не відповім, зв'язку не буде».
25 лютого вона загинула.
«Іванка надавала медичну допомогу пораненим, коли поряд розірвався снаряд, — говорить Оксана. — Смерть була миттєвою. Прости нас, що не вберегли. Пробач, що є такі, що хочуть „нажитися по повній“ на цій землі, а є такі, як ти, — ті, що життя єдине віддають за свою Україну, за свою землю, за свій народ. Вічний спокій твоїй світлій Душі. Спочивай з Богом».
