У обговоренні взяли участь міський голова Василь Сидор, керівники місцевої податкової інспекції та патрульної поліції, а також представники місцевих офіційних служб таксі. Головною темою зустрічі стало стрімке поширення цифрових платформ (так званих віртуальних служб), які надають послуги перевезення без відповідних ліцензій, державної реєстрації та сплати податків.
Позиція влади та легального бізнесу: безпека, чесна конкуренція та податки
Офіційні перевізники Славути скаржаться на недобросовісну конкуренцію. Через демпінгові ціни онлайн-сервісів легальні служби втрачають клієнтів, а деякі з них взагалі змушені припиняти роботу. Міський голова Василь Сидор та представники контролюючих органів наголосили на таких ключових ризиках "тіньового" ринку:
- Відсутність контролю: водії "віртуальних" таксі не проходять обов'язкових медичних оглядів, а їхні автівки не проходять технічного контролю перед виїздом на лінію.
- Анонімність та юридична безвідповідальність: цифрові платформи позиціонують себе лише як інформаційні посередники. У разі ДТП чи конфлікту пасажиру вкрай важко встановити винуватця та отримати компенсацію.
- Відсутність страхування: пасажири нелегальних авто не мають страхових гарантій на випадок травмування, на відміну від клієнтів офіційних служб.
- Збитки для бюджету: в умовах війни сплата податків є критично важливою, а нелегальний бізнес ухиляється від цього обов'язку.
За інформацією поліції, за останній місяць у місті вже складено шість адмінпротоколів за роботу без держреєстрації (ст. 164 КУпАП). Порушникам загрожують штрафи від 17 000 до 34 000 гривень із можливою конфіскацією автомобіля та зароблених грошей. Надалі у громаді планують посилити спільні рейди поліції та податкової, а також залучити до перевірок кіберполіцію.
Водночас легальні служби Славути готують технологічну відповідь: найближчими днями в місті обіцяють запустити офіційний мобільний додаток із прозорими тарифами, де пасажири бачитимуть маршрут та інформацію про верифікованого водія.
Інший бік медалі: чому жителі та водії обирають "віртуальні" служби
Попри обґрунтовані зауваження влади щодо безпеки та податків, спроби жорсткого регулювання та блокування популярних онлайн-платформ викликають дискусії серед містян. Опоненти радикальних заборон наводять свої аргументи на користь цифрових сервісів:
- Сучасний сервіс та зручність: мобільні додатки дозволяють викликати авто за кілька секунд без розмов із диспетчерами. Пасажир одразу бачить марку машини, рейтинг водія, його рух на карті та фіксовану вартість поїздки, яка не зміниться через "накручений" лічильник чи вигадки водія.
- Безготівковий розрахунок: можливість прив'язати банківську картку є стандартом для сучасного споживача. Натомість класичні місцеві служби часто вимагають лише готівку або пропонують переказ на особисту картку водія, що також не є абсолютно легальним процесом із погляду фіскалізації.
- Джерело виживання для водіїв: для багатьох автовласників робота через онлайн-платформи є можливістю підробітку у складні економічні часи. Проходження всіх бюрократичних процедур для отримання ліцензії та відкриття ФОП для багатьох є фінансово та організаційно непосильним тягарем, особливо якщо людина виїжджає на маршрут лише на кілька годин на тиждень.
- Цінова доступність: нижчі тарифи, які влада називає демпінгом, для звичайного споживача в умовах падіння реальних доходів є можливістю суттєво зекономити на щоденних поїздках.
На думку експертів ринку перевезень, лише штрафами та рейдами викорінити цифрові платформи у XXI столітті неможливо. Найбільш ефективним вирішенням проблеми є спрощення умов легалізації для самозайнятих водіїв на законодавчому рівні (наприклад, через спеціальні спрощені податкові режими без відкриття ФОП) та здорова конкуренція, у якій офіційні служби запропонують клієнтам аналогічний рівень цифрового сервісу та комфорту.
