Під час засідання нардепи внесли до законопроєкту правку про те, що для військовослужбовців військовий збір залишать на рівні 1,5%. Для решти українців він становитиме 5%.
Законопроєкт про підвищення податків також передбачає:
- впровадження військового збору для ФОПів І, ІІ та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати встановленої на 1 число звітного місяця. З жовтня 2024 року це 800 грн на місяць;
- ФОПи III групи сплачуватимуть податки розміром 1% від доходу у вигляді військового збору;
- 50% податку на надприбуток банків;
- збільшення мінімального податкового зобовʼязання для земель (МПЗ) у розмірі 700 грн і 1400 грн за гектар. В останньому випадку йдеться про ситуації, коли у площі земель частка ріллі становить не менше 50%;
- 25% податку на прибуток для усіх фінансових компаній, окрім страхових. Раніше ставка податку для них складала 18%.
- звільнення «національного кешбеку» від оподаткування у 2024-2025 роках;
- щомісячна звітність щодо ПДФО, військового збору та ЄСВ почнеться з 1 січня 2025 року. Це потрібно, щоб впровадити економічне бронювання.
- АЗС залежно від типу сплачуватимуть різні щомісячні авансові внески з податку на прибуток (йдеться про 30, 40, 45, 60 або 80 тисяч гривень за кожну).
- Пункти обміну валют сплачуватимуть авансовий внесок з податку на прибуток. Сума залежатиме від кількості населення в місті. У Києві це буде €700 (у гривневому еквіваленті, але з привʼяхкою до курсу євро), у містах із населенням понад 50 тисяч людей — €600, у всіх інших населених пунктах — €200.
Очікують, що такі податкові зміни мають принести у держбюджет у 2024 році 58 мільярдів гривень, а у 2025 — 137 мільярдів гривень. Це потрібно задля того, щоб закрити «дірку в бюджеті» і на необхідному рівні фінансувати українську армію.
Раніше зазначали, що частину з цих норм введуть «заднім числом» — 1 жовтня, вони діятимуть до кінця того року, в якому завершиться воєнний стан. Водночас нардеп Железняк стверджує, що цього правила вже «фактично немає» — закон підпишуть пізніше, тому фактично оподаткування доходів заднім числом не буде для більшості платників. Проте наразі не зрозуміло, як механізм працюватиме з середини місяця.
Ярослав Железняк наголосив, що парламентарі під час голосування за законопроєкт про підвищення податків не проголосували за правку №988, яка зібрала в себе одразу декілька правок та мала фінально становити, хто є платниками військового збору та винятки для окремих категорій громадян. Ця правка мала врегулювати реалізацію закону про підвищення податку на практиці.
Через те, що за правку №988 не проголосували:
- військовий збір для ФОПів І, ІІ та III діятиме із 1 жовтня;
- будь-яких перенесень військових зборів на 1 січня немає ні для кого;
- Ті, хто працює в режимі «Дія.Сіті» теж попадають під військовий збір;
- винятки для ФОПів, які на окупованих територіях та на території зони бойових дій;
- новий військовий збір для ФОПів в МПЗ не включатиметься;
Що не так із законопроєктом про збільшення податків
Головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроєкт №11416-д. У висновку йдеться про те, що:
- сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути їх, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків;
- сплата авансового внеску з податку на прибуток для обмінних пунктів у євро нівелює конституційне значення гривні;
- запровадження деяких норм закону «заднім числом» порушує статтю 58 Конституції. Вона встановлює, що закони не мають зворотної дії у часі;
- Нові податкові зміни унеможливлюють належний розрахунок МПЗ
