11 грудня Хмельницький апеляційний суд залишив без змін виправдувальний вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2025 року.
У суді першої інстанції суддя Антонюк прийняв рішення повністю виправдати обвинувачених.
Нагадаємо, що 19 лютого 2014 року люди зібралися під Хмельницьким СБУ, щоб не допустити виїзду спецпідрозділу СБУ “Альфа” для розгону протестувальників на Майдані Незалежності в Києві. По протестувальниках відкрили вогонь з кулемета. Чергою смертельно поранило Людмилу Шеремет і ще щонайменше п’ятьох людей. Ввечері від пострілів з будівлі СБУ загинув ще один активіст - Дмитро Пагор. Загалом понад десять людей отримали поранення. Наступного дня тодішній очільник управління СБУ в області Віктор Крайтор публічно взяв на себе відповідальність за дії підлеглих.
Слідство вважало, що Крайтор дав незаконний наказ підлеглому співробітнику відділу ЦСО «А» Управління Тарадаю на застосування вогнепальної зброї при значному скупченні людей та наявності реальної можливості ураження сторонніх осіб. Їм інкримінували перевищення службових повноважень, вчинення через необережність вбивства та нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
Суд першої інстанції вирішив, що Крайтор дійсно віддав наказ. Але “наказ начальника управління на здійснення попереджувальних пострілів був законним, а дії (підлеглого) пов`язані з виконанням такого наказу і здійсненням декількох одиночних попереджувальних пострілів, з АКС-74 калібру 5,45 мм в безпечні місця, в приміщенні холу першого поверху приміщенні УСБУ не спричинили тілесних ушкоджень чи смерті потерпілих”, - йдеться у вироку.
Також суд вирішив що не доведено той факт, що саме внаслідок дій Тарадая було скоєно вбивство та пораненні потерпілі.
За доведення цієї справи до вироку багато років боролися і потерпілі, і їх представники і прокурори.
Віктора Крайтора затримали та взяли під варту наступного дня - 20 лютого 2014 року. У 2015 році Крайтор вийшов на волю, а його статус з підозрюваного замінили на свідка. Справу розслідувала військова прокуратура Західного регіону. У 2015 му році вона закрила провадження проти Віктора Крайтора і розслідування завмерло.
Через численні скарги і вимоги потерпілих, у 2017 році справу передали Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України. Але виявилось, що військовою прокуратурою частина речових доказів не була вилучена, частина - втрачена або знищена. Недопитані ключові свідки. Військова прокуратура неодноразово закривала справу стосовно Віктора Крайтора, за відсутністю складу злочину. Представнику потерпілих Євгенії Закревській вдалось оскаржити в суді таку постанову про закриття, оскільки, за її словами, її існування ставить під сумнів можливість притягнення Крайтора до відповідальності.
Навіть у вироку суду першої інстанції, крім іншого, зазначено, що “окремі, раніше здобуті, важливі речові докази, ще до їх експертного дослідження, органом досудового розслідування, з суб’єктивних причин було втрачено”.
Таким чином держава вчергове продемонструвала неможливість забезпечити справедливість за наслідками злочинів, вчинених під час Революції Гідності.
Додамо, що полковник СБУ Віктор Крайтор ще у 2017 році вийшов на пенсію, а за рік до того купив Porsche Cayenne за 1,5 млн грн.
