Про це кореспонденту Укрінформу розповів керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба"» Інституту археології НАН України, Павло Нечитайло.
"У липні-серпні на площі Польський ринок у Кам’янці-Подільському проводилась реконструкція дитячого майданчика. Проєкт став результатом співпраці міського голови Михайла Посітка та місцевих підприємців, які об’єднали зусилля для створення сучасного та комфортного простору для дітей і мешканців Старого міста. Під час реконструкції було здійснено археологічний нагляд, оскільки територія має велике історичне значення. Завдяки цьому вдалося виявити численні археологічні знахідки, що відкривають нові сторінки історії Кам’янця-Подільського, зокрема, періоди трипільської культури та османської доби", - зазначив Нечитайло.
Нагляд за будівельними роботами здійснював загін державного підприємства "Охоронна археологічна служба України" під керівництвом Павла Нечитайла. Загалом обстежили 47 ям, закладених під опори нового атракціону. Окремі з них поглибили до материкової основи.
За словами археолога, територія Польського ринку стратегічно важлива для ранньої історії Кам’янця-Подільського, оскільки на ній розташовувалася торгівельна площа, і цей простір не забудовувався, завдяки чому там збереглись археологічні об’єкти дописемного періоду та часу, коли ринкова площа не використовувалася за призначенням. Раніше там відкрили житловий будинок та першу в Україні металообробну майстерню, що датуються періодом трипільської культури, а також першу в державі археологічно досліджену кав'ярню останньої чверті XVII століття.
Натомість археологічний нагляд за роботами на дитячому майданчику влітку цього року дозолив з’ясувати стратиграфічну ситуацію, інтенсивність та специфіку використання цієї території у давні часи.
"В одній із ям під опори нового атракціону було виявлено рештки наземної споруди трипільської культури віком 3800-3600 років до н.е. Інші два заглиблення під несучі конструкції у південно-східній частині майданчика відкрили частину ями османського періоду (1672-1699 років). Вона була доволі крупною - відкрита частина сягає понад 4,5 м в довжину. Там знайшли велику кількість кісток овець та корів із характерними кухонними надрізами. У ямі також виявили дрібні фрагменти білоглиняного посуду, оздобленого різнокольоровими поливами, залізні вироби та фрагменти люльок для паління тютюну", - додав Нечитайло.
Як пояснив керівник експедиції, на фінальному етапі існування Кам’янецького еялету (упродовж 1672–1699 років Кам’янець, нинішній Кам’янець-Подільський, був центром Кам’янецького еялету - провінції Османської імперії - ред.), місто перебувало у стані постійної облоги. Продовольство до Кам’янця завозили з Хотина. Зокрема, 6 жовтня 1694 року польський гарнізон фортеці Святої Трійці в Окопах перехопив караван, що налічував 4 тис. возів, кожен із яких був запряжений шістьма волами. У цьому каравані містилося безліч м’яса, рису, вина, срібла та кави.
"Сміття з міста не вивозилось, більшість дерев’яних споруд було розібрано і спалено, численні обійстя перетворились на смітники. Не стала виключенням і площа Польський ринок, де викопали велетенську яму для харчових відходів. У докладному описі міста "Defter-i-Mufassal-i Eyalet-i Kamanice" 1681 року згадується про десять кав’ярень та два магазини, що продають "баранячі лапи". Можливо, один із цих магазинів розташовувався на площі Польський ринок, і велика яма слугувала для утилізації відходів. Чисельність османського гарнізону визначають між 5-7 тис. осіб. Виявлені кісткові рештки будуть передані археозоологу Михайлу Кублію, що дозволить отримати більше інформації про малу та велику рогату худобу, яка була основою раціону османського гарнізону", - поділився археолог.
Нечитайло зауважив, що проведені дослідження суттєво доповнюють уявлення про топографію, планувальні особливості Старого міста та специфіку побуту кам’янецьких яничар.
З його слів, отримана інформація вкотре доводить важливість проведення археологічного нагляду на історичних територіях, навіть за умов незначних за обсягом земляних робіт.
