А ПАМ’ЯТАЄШ…!

Я згадую.
Згадую х/б спортивні штани, які через тиждень носіння відвисали на колінах та ззаду; згадую аж 3 види печива в магазині; згадую, яким смачним був сухий заварний крем по 22 коп. і брикети киселю; які черги вишиковувалися в нашому магазині, коли привозили ящик пломбіру у зім`ятих вафельних стаканчиках.

І піраміди шоколадних плиток "помню" - їх ніхто не купував. Не тому що не хотіли - тому що дорого - 3 рублі це, наприклад, триденна зарплатня жінки, що полола в нашому колгоспі буряки.

І по одній буханці хліба в руки теж "помню". Селянам. По одній буханці. Не виростили собі хліба, бачте. І хліб із кукурудзяного борошна «помню».


І про те, коли батько-фронтовик стояв в черзі на «Запоріжець»-30-ку - так і помер не дочекавшись.


І як нас, школярів, ганяли на поля рідного колгоспу допомагати збирати картоплю, бо в найпередовішій країні світу колгосп не мав елементарного комбайну для її збирання.
Коли у проклятій буржуазній Німеччині фермер мав комбайна, а в СРСР працювала навісна до трактора картоплекопалка на всі випадки життя. Десятки підлітків замість одного комбайна - все, що треба знати про радянські "нанотехнології".

А ще пригадую, як вступав до сільгоспінституту і не пройшов по конкурсу, набравши 14 балів з 16 потрібних. Як не скільки за себе засмутився, як за невідому дівчинку, що забирала документи переді мною - в неї було 15 балів і вона не пройшла; як вже у дворі інституту якась тітка ввела нас, провінціалів "у курс справи": дітоньки, ніякого прохідного балу тут не існує - існує "блат".

Пригадую слово "дістати". Воно стосувалося всього: ковбаси, шампанського, черевиків, килимів і гарних сигарет. Пригадую, якими очима люди дивилися на фінську чи німецьку "стєнку" в магазині вартістю 1200 - 1800 рублів і висіла табличка "на замовлення".
І дублянки пригадую по 800 рублів - зарплата мого батька за 1,5 роки. Тато працював завфермою з місячною зарплатою 60 руб. і потворні радянські джинси, що лопотіли, мов газета на протязі.
І всемогутнє слово "блат" - досі "помню".


Пригадую, як шофери зливали бензин в посадках, бо його не було куди дівати. А залишати не можна - норми наступного разу уріжуть.


Пригадую, як дядько Вітька півроку працював над вдосконаленням якогось агрегату до сівалки і отримав за це аж 10 рублів "рацпропозиційних" і грамоту, плюнув і тут таки пропив цей "червонець" з друзями; пригадую, як вони над ним кепкували.
І пригадую, що те вдосконалення так і не пішло далі "Райсільгосптехніки".

Пригадую дядька Гуменного - як з нього робили "передовика". Як йому дописували липові гектари скошеного та центнери намолоченого; Як тихо ненавиділи за це його інші механізатори.

Як з Марусі Ясонової робили передову доярку, забираючи в інших доярок найкращих корів для неї - теж "помню".

Все пригадую. Все пам`ятаю. Тому й кажу - бийте одразу в пику тим, хто розповідає молоді, що не спробувала "совка", як тоді було гарно і яка тоді була стабільність.

А з приводу освіти зараз не так? Бензин був по чому, по 3 чи по 6 коп? Зливали а не крали. Чи може зараз без блату на нормальну роботу чи посаду нормальну займеш? Та чого так далеко забігати аж в совок. Я пам'ятаю бакс по 5 грн і по 1.80 пам'ятаю. Пам'ятаю, як брав кредит 13 зарплат і нітрохи не сумнівався і не переживав, що не зможу повернути. Десь читав, злочинність в Хм. обл. піднялась в 3 рази.Не треба розказувати, як зараз добре.

А я пам'ятаю, що долар, а не бакс, оцінювався по 0,65 руб. і що з цього? А "нормальну" роботу зараз можна отримати тільки маючи нормальні знання, вміння і навички в тій сфері діяльності, яка потрібна роботодавцю, або ж сам створюй необхідний суспільству бізнес...

А нормальні зання, навички можна мати маючи освіту, хорошу освіту, яку можна мати тільки маючи величезні гроші, які у віці 18 років можна взяти тільки в батьків, якщо вони їх змогли заробити, маючи хорошу освіту, яку вони де і коли здобули? І не факт, що за блати. Провінціалам зараз не легше.
Шо з того шо долар подорощав? А то що до нього прив'язані всі ціни і наша з вами купівельна спроможність залежить не від освіти чи навичок, а від зеленого заокеанського.