Червоні ганчірки-це символ окупації

Олег Тягнибок: Червоні ганчірки – це символ окупації, геноциду та національного приниження українців. Їх вивішування – державна зрада Олег Тягнибок 20 квітня 2011 "Червоні ганчірки – це символ окупації, геноциду та національного приниження українців. Їх вивішування – державна зрада. В Україні є один державний символ національної гордості, самостійності та перемог – синьо-жовтий прапор. Для кожного українця є неприйнятним публічне вивішування в Україні будь-яких окупаційних символів. Органи державної влади та місцевого самоврядування, які ухвалюють подібні рішення – не лише брутально порушують Конституцію України, чинні судові рішення, глумляться над національною честю та гідністю, а й вчиняють державну зраду. Рано чи пізно за це їх буде притягнено до кримінальної відповідальності. Кожен свідомий українець повинен не допустити жодної публічної демонстрації та розміщення в Україні символів окупації. Про це заявив лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок. Також Олег Тягнибок зазначив: "В українців споконвіків були свої державні символи: Володимирів Тризуб та синьо-жовтий прапор. Під цим прапором ішли у бій, ставали до оборони рідної землі, за нього гинули покоління українців. Синьо-жовтий прапор відомий з часів Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. Під синьо-жовтою хоругвою (золотий лев на синьому полі) руські воїни перемагали німецьких хрестоносців у Грюнвальдській битві у 1410 році. Синьо-жовті кольори були присутні на гербах українських міст козацької доби. Під синьо-жовтими та малиновими стягами ходили у походи запорозькі козаки. 1849 року – під час революційної "Весни народів" – синьо-жовтий прапор став символом боротьби за відродження української державності. Із січня 1918 року синьо-жовтий прапор став державним в Українській Народній Республіці, а із січня 1919 року – у соборній Україні. У 1939 році синьо-жовтий прапор був державним у Карпатській Україні, а 1941 року – в Українській Державі, відновленій Актом 30 червня. Поряд із червоно-чорним, синьо-жовтий прапор став символом Других Визвольних змагань 1940-х–50-х років. Наприкінці 1980-х років синьо-жовтий прапор став символом звільнення від совєтської окупації. Так само з часів Київської Русі відомий Тризуб, який був символом князівської влади династії Рюриковичів. У січні 1918 року Тризуб став гербом УНР, символом повстанського руху 1920-х років, боротьби УВО та ОУН-УПА. Червоний прапор з'явився в Україні не під час так званого "визволення" у 1944 році і не після штурму Рейхстагу. Червоний прапор принесли в Україну на багнетах ще у грудні 1917 року – як символ окупації. Під червоним прапором російські більшовики розпочали війну проти УНР, саме він став символом другої агресії більшовиків проти України на початку 1919-го. Червоний прапор – точна копія прапору РСФСР – став символом більшовицької окупації України, яка принесла знищення синьо-жовтого стягу і загалом української державності. Синьо-жовтий державний прапор і червоне окупаційне знамено ніколи не можуть бути разом. Адже перший – прапор державності та національної гордості, другий – символ потоплення в крові України та рабства українців. Під червоними прапорами окупанти вбивали Героїв Крут і Базару. Під червоним прапором кремлівська окупаційна влада забирала останній хліб та чинили геноцид української нації – Голодомор. Для України окупація не закінчилася 9 травня 1945 року. Вона тривала ще 46 жахливих років аж до 1991-го. За цей період був третій голодомор 1946-47 років, масові репресії проти української інтелігенції, Чорнобильський етноцид і тотальна русифікація. Все це робилося саме під червоним прапором. Але уже в кінці 80-х українці масово знищували червоні ганчірки як символи окупації і національного приниження та піднімали тоді ще бездержавні, але національні синьо-жовті стяги. 8 травня 2011 року жодна вільна європейська нація не дозволить офіційної пропаганди окупаційних символів. Це заборонено резолюціями Європарламенту та Ради Європи. Навіть у країні, що програла Другу світову війну – Німеччині – не буде подібного публічного приниження. Принизити хочуть нас – українців, нашу країну, що стала полем битви двох тоталітарних імперій, які під червоними прапорами змагалися за загарбання і поневолення України. Червоні прапори на вулицях України у травні 2011 року – це відвертий історичний реванш. Це знак продовження окупації України. Історичної, духовної, мовної, культурної, інформаційної, економічної, політичної. Це намагання закріпити комплекс меншовартості і винуватості вже у нових поколінь українців, які народилися поза совєтським окупаційним рабством. Це пряме і брутальне зазіхання на державність. Бо з історії знаємо: коли є червоний окупаційний прапор, то не буде синьо-жовтого національного стягу. Це прекрасно розуміють представники нинішньої окупаційної адміністрації України. Тому й діють так відкрито й нахабно. Саме тому останнім часом під прикриттям Партії регіонів почали відновлювати ідоли Сталіну, нищити меморіали жертв Голодомору та пам'ятники Героїв національно-визвольних змагань. Новітнім окупантам байдуже, що в світі злочини сталінізму прирівняли до злочинів гітлеризму, а їхню публічну пропаганду – заборонено. Окупаційній адміністрації з Банкової та Грушевського байдуже, що спроба протиснути рішення про червоні ганчірки – це не лише приниження української нації, але й зневажання судових рішень, ухвалених іменем України. Нагадаю, ще у травні 2009 року Прилуцький міськрайоний суд Чернігівської області визнав незаконним рішення місцевих органів самоврядування і заборонив "використання символів часів Великої вітчизняної війни в день державного свята – Дня Перемоги". 19 квітня 2011 року постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області задоволено позовні вимоги Кіровоградської обласної та Знам'янської міської організацій Всеукраїнського об'єднання "Свобода" у справі за адміністративним позовом до Знам'янської міської ради Кіровоградської області про скасування рішення "Про використання символіки років Великої Вітчизняної війни у святкових заходах у місті Знам'янка" від 21.05.2010 року №1292. Згідно з рішенням суду, місцева влада не має права вивішувати червоні прапори неіснуючої держави СССР під час святкових заходів у місті Знам'янка. Ці рішення мають законну силу і ніхто не має права їх порушувати. "Свобода" звертатиметься до суду з такими ж позовами і в інших регіонах. Але зрозуміло, що реваншистів, котрі все ж збираються ухвалити відверто антиконституційне, антидержавне рішення щодо використання окупаційних символів, не зупинити судом. Їх має зупинити нація. Кожен українець, який має честь і гідність, повинен не допустити жодних спроб вивішування червоної окупаційної ганчірки, захистити незалежність, гідність і майбутнє наших дітей. Органи місцевого самоврядування Галичини та Волині, з ініціативи "Свободи", вже ухвалили такі рішення. Жодних червоних прапорів у тих регіонах, де "Свобода" має представницьку владу, ми не допустимо. У нас ніхто ніколи не відбере права боронити свою національну честь і гідність. Наголошую ще раз – в Україні є один символ державної незалежності, гідності і перемог – синьо-жовтий стяг. Його потрібно захищати усіма засобами. А червоні ганчірки, слідом за большевицькою імперією, давно мають бути на смітнику історії". Довідка. 18.03.2011 у Верховній Раді України комуніст Петро Цибенко зареєстрував проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги).

це не ганчірки!це державний символ того часу,який до речі об"єднував людей!а зараз що? зараз тільки одні символи розколу суспільста.

так ,ностальгую.....ти забув що наші діди йшли з ним у бій за Батьківщину.і гордились цим.чи твої діди під німецьким прапором воювали?))))п.с.ти ж сам у минулому піонер)))і підорзрюю комсомолець)))швидко ти забув "наше счастливое детство"

союзники понесли значно менші втрати.майте повагу до 27 мільйонів загиблих радянських людей ,які воювали за Батьківщину під даним прапором. п.с. читаючи ваші пости,робиш висновок що вони всі були дурні,темні та неотесані.І не знали що творили.а ви такі розумні і все знаєте))))