- Форум
- Рідне місто
- Освіта в Шепетівці
- Як ми говоримо( про те як правильно використовувати у мовленні те чи інше слово чи словосполучення)
Як ми говоримо( про те як правильно використовувати у мовленні те чи інше слово чи словосполучення)
- Алоїз
- Учасник-експерт
- Дописи: 94
- Подяка отримана: 39
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- valeri303
- Автор теми
- Учасник-експерт
- Дописи: 98
- Подяка отримана: 58
Спіранти, фрикативні приголосні — протисні приголосні, що виникають тертям видихового струменя повітря в якомусь звуженні артикуляційних органів мови: в українській мові об губи (в), між долішньою губою й горішніми передніми зубами (ф), між кінцем язика й задньою стороною горішніх сікачів (с, з, с', з') чи ясен (ш, ж), між задньою частиною язика й задньою стінкою вершка гортані (х), між голосницями горлянки (г). Серед спірантів характеристичні для української мови опозиційні пари дзвінкости-глухости (з:с; ж:ш; г:х), твердості-м'якості у сичних (з:з'; с:с'). Губні спіранти м'якшаться лише позиційно перед д, а також у групах приголосний +в('а); в останньому випадку є тенденція виділити палатальний елемент у й (по говірках в' може набувати чи втрачати м'якість). Губні спіранти мало стійкі: в після голосних виступає у варіанті ў, а ф по говірках переходить у х, хв (як і навпаки: група хв може там переходити в ф). Дзвінкий допарок до х (: х) появляється лише як позиційний варіант фонеми х перед наступним дзвінким приголосним на межі слів (тих добрих братіў), а глухий допарок до г — лише по говірках (також у формі 'нульової' фонеми; порівняйте західно-українське порí : порóга), в наслідок чого опозиція г : х також нестійка.Алоїз пише: А чому звук "г" називають фрикативним? І чи є це слово однокореневим зі словом "фрикція"? Тільки не треба знову мене звинувачувати у сексуальній стурбованості...))))))
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- valeri303
- Автор теми
- Учасник-експерт
- Дописи: 98
- Подяка отримана: 58
така відповідь задовільняє тебе?Алоїз пише: А чому звук "г" називають фрикативним? І чи є це слово однокореневим зі словом "фрикція"? Тільки не треба знову мене звинувачувати у сексуальній стурбованості...))))))
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Lego
- Платиновий учасник
А почему раньше мое имя в заграничном паспорте писали как Oleg, а теперь Oleh? Я что раньше был Олеґ ?Та тому, що англійська літера "g" у нашій мові звучить як "ґ", а от англійська "h"- як "г ".
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- valeri303
- Автор теми
- Учасник-експерт
- Дописи: 98
- Подяка отримана: 58
Бо так раніше і було. та тепер, нашій "г " відповідає лише англійська "h". це все внаслідок того, що багато хто із науковців прагне до пуризму у мові.Lego пише:
А почему раньше мое имя в заграничном паспорте писали как Oleg, а теперь Oleh? Я что раньше был Олеґ ?Та тому, що англійська літера "g" у нашій мові звучить як "ґ", а от англійська "h"- як "г ".
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Lego
- Платиновий учасник
Еще бы знать что такое "пуризм"valeri303 пише:
Бо так раніше і було. та тепер, нашій "г " відповідає лише англійська "h". це все внаслідок того, що багато хто із науковців прагне до пуризму у мові.Lego пише: А почему раньше мое имя в заграничном паспорте писали как Oleg, а теперь Oleh? Я что раньше был Олеґ ?
А то они там им страдают, а мне тут ОлеХом быть
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Алоїз
- Учасник-експерт
- Дописи: 94
- Подяка отримана: 39
valeri303 пише:
Спіранти, фрикативні приголосні — протисні приголосні, що виникають тертям видихового струменя повітря в якомусь звуженні артикуляційних органів мови: в українській мові об губи (в), між долішньою губою й горішніми передніми зубами (ф), між кінцем язика й задньою стороною горішніх сікачів (с, з, с', з') чи ясен (ш, ж), між задньою частиною язика й задньою стінкою вершка гортані (х), між голосницями горлянки (г). Серед спірантів характеристичні для української мови опозиційні пари дзвінкости-глухости (з:с; ж:ш; г:х), твердості-м'якості у сичних (з:з'; с:с'). Губні спіранти м'якшаться лише позиційно перед д, а також у групах приголосний +в('а); в останньому випадку є тенденція виділити палатальний елемент у й (по говірках в' може набувати чи втрачати м'якість). Губні спіранти мало стійкі: в після голосних виступає у варіанті ў, а ф по говірках переходить у х, хв (як і навпаки: група хв може там переходити в ф). Дзвінкий допарок до х (: х) появляється лише як позиційний варіант фонеми х перед наступним дзвінким приголосним на межі слів (тих добрих братіў), а глухий допарок до г — лише по говірках (також у формі 'нульової' фонеми; порівняйте західно-українське порí : порóга), в наслідок чого опозиція г : х також нестійка.Алоїз пише: А чому звук "г" називають фрикативним? І чи є це слово однокореневим зі словом "фрикція"? Тільки не треба знову мене звинувачувати у сексуальній стурбованості...))))))
Ты нє мудрі, ты пальцем покажи...)))))
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- valeri303
- Автор теми
- Учасник-експерт
- Дописи: 98
- Подяка отримана: 58
Олегу, пуризм- то надмірна чистота у мові.Lego пише:
Еще бы знать что такое "пуризм"valeri303 пише:
Бо так раніше і було. та тепер, нашій "г " відповідає лише англійська "h". це все внаслідок того, що багато хто із науковців прагне до пуризму у мові.Lego пише: А почему раньше мое имя в заграничном паспорте писали как Oleg, а теперь Oleh? Я что раньше был Олеґ ?
А то они там им страдают, а мне тут ОлеХом быть
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- valeri303
- Автор теми
- Учасник-експерт
- Дописи: 98
- Подяка отримана: 58
як можна показати пальцем рух повітря, що відбувається при вимові того чи іншого звука?Алоїз пише:
valeri303 пише:
Спіранти, фрикативні приголосні — протисні приголосні, що виникають тертям видихового струменя повітря в якомусь звуженні артикуляційних органів мови: в українській мові об губи (в), між долішньою губою й горішніми передніми зубами (ф), між кінцем язика й задньою стороною горішніх сікачів (с, з, с', з') чи ясен (ш, ж), між задньою частиною язика й задньою стінкою вершка гортані (х), між голосницями горлянки (г). Серед спірантів характеристичні для української мови опозиційні пари дзвінкости-глухости (з:с; ж:ш; г:х), твердості-м'якості у сичних (з:з'; с:с'). Губні спіранти м'якшаться лише позиційно перед д, а також у групах приголосний +в('а); в останньому випадку є тенденція виділити палатальний елемент у й (по говірках в' може набувати чи втрачати м'якість). Губні спіранти мало стійкі: в після голосних виступає у варіанті ў, а ф по говірках переходить у х, хв (як і навпаки: група хв може там переходити в ф). Дзвінкий допарок до х (: х) появляється лише як позиційний варіант фонеми х перед наступним дзвінким приголосним на межі слів (тих добрих братіў), а глухий допарок до г — лише по говірках (також у формі 'нульової' фонеми; порівняйте західно-українське порí : порóга), в наслідок чого опозиція г : х також нестійка.Алоїз пише: А чому звук "г" називають фрикативним? І чи є це слово однокореневим зі словом "фрикція"? Тільки не треба знову мене звинувачувати у сексуальній стурбованості...))))))
Ты нє мудрі, ты пальцем покажи...)))))
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Алоїз
- Учасник-експерт
- Дописи: 94
- Подяка отримана: 39
Lego пише:
Еще бы знать что такое "пуризм"valeri303 пише:
Бо так раніше і було. та тепер, нашій "г " відповідає лише англійська "h". це все внаслідок того, що багато хто із науковців прагне до пуризму у мові.Lego пише: А почему раньше мое имя в заграничном паспорте писали как Oleg, а теперь Oleh? Я что раньше был Олеґ ?
А то они там им страдают, а мне тут ОлеХом быть
Пуризм - від лат. purus - чистий. Як на мене, то Олеґ (Oleg) було б правильнішим, бо ім’я походить від скандинавського Hélgi - святий, а в первісному варіанті саме літера g, а не h. Тому і чергується з ж (наприклад, при звертанні Олеже).
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Форум
- Рідне місто
- Освіта в Шепетівці
- Як ми говоримо( про те як правильно використовувати у мовленні те чи інше слово чи словосполучення)