ВАРТО ЗНАТИ
- pruduk
-
Автор теми
- Платиновий учасник
-
Менш
Більше
- Дописи: 901
- Подяка отримана: 319
08 січ. 2022 13:29 #121305
від pruduk
ВАРТО ЗНАТИ був створений pruduk
Григоріа́нський (григоріянський) календа́р — календар, запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт.
Григоріанський календар розроблено на заміну юліанського — окрім високосних років кожного четвертого року, він має поправки кожного 100-го та кожного 400-го років для більш точної передачі тривалості року — періоду оберту Землі навколо Сонця.
Статус стандарту григоріанського календаря затверджено ISO 8601.
В Україні до відліку за григоріанським календарем перейшли у 1918 році, і його дати в перехідний період називали за новим стилем.
Особливості літочислення
Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними. Високосним є кожен рік, який ділиться без залишку на 4, окрім тих, які діляться без залишку на 100, але і ті, що діляться без залишку на 100, є високосними, якщо вони діляться без залишку на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365,2425 дня або 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.
Звідси випливає розподіл високосних років:
рік, номер якого є кратним 400, — високосний;
решту років, номер яких є кратним 100, — невисокосні;
інші роки, номер яких є кратним 4, — високосні.
Отже, 1600 і 2000 роки були високосними, а 1700, 1800 і 1900 роки високосними не були. Також не буде високосним і 2100 рік.
Похибка в одну добу в григоріанському календарі накопичиться приблизно за 10 тисяч років (в юліанському — приблизно за 128 років). Часто трапляється оцінка, що похибка в одну добу накопичиться за час близько 3-х тисяч років. Однак така оцінка не враховує факту, що обертання Землі уповільнюється і з часом кількість діб у тропічному році зменшиться, навіть якщо тривалість року в секундах залишатиметься майже незмінною; крім того, змінюється співвідношення між тривалістю пір року.
Кожен рік поділяється на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць лютий триває 28 днів у звичайні роки, і 29 днів — у високосні. Початком календарного року вважають дату 1 січня.
Місяць Кількість днів
Січень 31
Лютий 28 або 29
Березень 31
Квітень 30
Травень 31
Червень 30
Липень 31
Серпень 31
Вересень 30
Жовтень 31
Листопад 30
Грудень 31
Релігійні свята у християн західного та східного обрядів
Усі християни західного обряду (Латинська церква та протестанти), сімнадцять з двадцяти трьох східних-католицьких церков (Коптська католицька церква, Вірменська католицька церква, Албанська греко-католицька церква, Білоруська греко-католицька церква, Греко-католицька церква Хорватії та Сербії, Угорська греко-католицька церква, Італо-албанська католицька церква, Македонська греко-католицька церква, Мелькітська греко-католицька церква, Російська греко-католицька церква, Русинська греко-католицька церква, Словацька греко-католицька церква, Халдейська католицька церква, Сиро-малабарська церква, Маронітська церква, Сирійська католицька церква та Сиро-Маланкарська католицька церква), три з шести орієнтальних православних церков (Вірменська апостольська церква, Маланкарська православна сирійська церква та Сирійська православна церква) та Церкви Сходу (Ассирійська церква Сходу та Давня церква Сходу) використовують григоріанський календар.
Більшість Східних православних церков (Константинопольський, Александрійський, Антіохійський, Румунська православна церква, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Автокефальна православна церква Албанії та Православна церква Чеських земель і Словаччини), а також три східних католиьцих церков (Болгарська греко-католицька церква, Греко-візантійська католицька церква та Румунська греко-католицька церква) відзначають свята за новоюліанським календарем, що збігатиметься з григоріанським до 2800 року. У новоюліанському календарі, нерухомі свята збігаються з григоріанським календарем, а рухомі (тобто Пасхалія) з юліанським календарем.
У той час як лише шість з п'ятнадцяти автокефальних Східних православних церков (Єрусалимський патріархат, Російська православна церква, Сербська православна церква, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Польська автокефальна православна церква, Православна церква України), а також одна східно-католицька церква (Українська греко-католицька церква) відзначають свята за юліанським календарем. Наприклад, Різдво Христове західні й східні християни святкують 25 грудня за григоріанським календарем, а деякі східні — 25 грудня за юліанським (у 20-21 століттях це відповідає 7-му січня за григоріанським календарем, а з 2101 року буде відповідати 8-му січня).
1 березня 2100 року різниця між календарями зросте до 14 діб, що призведе до зсуву дат усіх нерухомих свят на 1 добу (вперед відповідно з юліанського до григоріанського календарів). Першим зі «зсунутих» великих свят буде Благовіщення, яке припадатиме на 8 квітня за новим стилем (оскільки 25 березня 2100 за старим стилем стане 8 квітня 2100 за новим стилем). Якщо до цього часу не відбудеться остаточний перехід всіх Східних православних церков на новоюліанський календар, то люди, що житимуть тоді, стануть свідками такого зсуву дат: Івана Хрестителя — на 8 липня, святого Миколая — на 20 грудня. Різдво Христове із 2101 року буде святкуватись вже 8 січня, а Старий Новий рік — 15 січня.
Аналогічний зсув дат християнських свят на 1 добу вперед відбуватиметься у церквах, що дотримуються юліанського календаря, кожного столітнього року, номер якого не ділиться націло на 400 (2100, 2200, 2300, 2500 і т. д.) Якщо східні християни будуть і надалі дотримуватися старого стилю, то до 5000 року Різдво для них досягне дати 29 січня за новим стилем.
Етіопська православна церква Тевахедо, Етіопська католицька церква, Еритрейська православна церква Тевахедо та Еритрейська католицька церква використовують етіопський календар, а Коптська православна церква Александрії коптський календар. Варто зауважити, що етіопський і коптський календарі мають ту ж астрономічну хибу, що і юліанський календар.
Григоріанський календар розроблено на заміну юліанського — окрім високосних років кожного четвертого року, він має поправки кожного 100-го та кожного 400-го років для більш точної передачі тривалості року — періоду оберту Землі навколо Сонця.
Статус стандарту григоріанського календаря затверджено ISO 8601.
В Україні до відліку за григоріанським календарем перейшли у 1918 році, і його дати в перехідний період називали за новим стилем.
Особливості літочислення
Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними. Високосним є кожен рік, який ділиться без залишку на 4, окрім тих, які діляться без залишку на 100, але і ті, що діляться без залишку на 100, є високосними, якщо вони діляться без залишку на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365,2425 дня або 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.
Звідси випливає розподіл високосних років:
рік, номер якого є кратним 400, — високосний;
решту років, номер яких є кратним 100, — невисокосні;
інші роки, номер яких є кратним 4, — високосні.
Отже, 1600 і 2000 роки були високосними, а 1700, 1800 і 1900 роки високосними не були. Також не буде високосним і 2100 рік.
Похибка в одну добу в григоріанському календарі накопичиться приблизно за 10 тисяч років (в юліанському — приблизно за 128 років). Часто трапляється оцінка, що похибка в одну добу накопичиться за час близько 3-х тисяч років. Однак така оцінка не враховує факту, що обертання Землі уповільнюється і з часом кількість діб у тропічному році зменшиться, навіть якщо тривалість року в секундах залишатиметься майже незмінною; крім того, змінюється співвідношення між тривалістю пір року.
Кожен рік поділяється на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць лютий триває 28 днів у звичайні роки, і 29 днів — у високосні. Початком календарного року вважають дату 1 січня.
Місяць Кількість днів
Січень 31
Лютий 28 або 29
Березень 31
Квітень 30
Травень 31
Червень 30
Липень 31
Серпень 31
Вересень 30
Жовтень 31
Листопад 30
Грудень 31
Релігійні свята у християн західного та східного обрядів
Усі християни західного обряду (Латинська церква та протестанти), сімнадцять з двадцяти трьох східних-католицьких церков (Коптська католицька церква, Вірменська католицька церква, Албанська греко-католицька церква, Білоруська греко-католицька церква, Греко-католицька церква Хорватії та Сербії, Угорська греко-католицька церква, Італо-албанська католицька церква, Македонська греко-католицька церква, Мелькітська греко-католицька церква, Російська греко-католицька церква, Русинська греко-католицька церква, Словацька греко-католицька церква, Халдейська католицька церква, Сиро-малабарська церква, Маронітська церква, Сирійська католицька церква та Сиро-Маланкарська католицька церква), три з шести орієнтальних православних церков (Вірменська апостольська церква, Маланкарська православна сирійська церква та Сирійська православна церква) та Церкви Сходу (Ассирійська церква Сходу та Давня церква Сходу) використовують григоріанський календар.
Більшість Східних православних церков (Константинопольський, Александрійський, Антіохійський, Румунська православна церква, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Автокефальна православна церква Албанії та Православна церква Чеських земель і Словаччини), а також три східних католиьцих церков (Болгарська греко-католицька церква, Греко-візантійська католицька церква та Румунська греко-католицька церква) відзначають свята за новоюліанським календарем, що збігатиметься з григоріанським до 2800 року. У новоюліанському календарі, нерухомі свята збігаються з григоріанським календарем, а рухомі (тобто Пасхалія) з юліанським календарем.
У той час як лише шість з п'ятнадцяти автокефальних Східних православних церков (Єрусалимський патріархат, Російська православна церква, Сербська православна церква, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Польська автокефальна православна церква, Православна церква України), а також одна східно-католицька церква (Українська греко-католицька церква) відзначають свята за юліанським календарем. Наприклад, Різдво Христове західні й східні християни святкують 25 грудня за григоріанським календарем, а деякі східні — 25 грудня за юліанським (у 20-21 століттях це відповідає 7-му січня за григоріанським календарем, а з 2101 року буде відповідати 8-му січня).
1 березня 2100 року різниця між календарями зросте до 14 діб, що призведе до зсуву дат усіх нерухомих свят на 1 добу (вперед відповідно з юліанського до григоріанського календарів). Першим зі «зсунутих» великих свят буде Благовіщення, яке припадатиме на 8 квітня за новим стилем (оскільки 25 березня 2100 за старим стилем стане 8 квітня 2100 за новим стилем). Якщо до цього часу не відбудеться остаточний перехід всіх Східних православних церков на новоюліанський календар, то люди, що житимуть тоді, стануть свідками такого зсуву дат: Івана Хрестителя — на 8 липня, святого Миколая — на 20 грудня. Різдво Христове із 2101 року буде святкуватись вже 8 січня, а Старий Новий рік — 15 січня.
Аналогічний зсув дат християнських свят на 1 добу вперед відбуватиметься у церквах, що дотримуються юліанського календаря, кожного столітнього року, номер якого не ділиться націло на 400 (2100, 2200, 2300, 2500 і т. д.) Якщо східні християни будуть і надалі дотримуватися старого стилю, то до 5000 року Різдво для них досягне дати 29 січня за новим стилем.
Етіопська православна церква Тевахедо, Етіопська католицька церква, Еритрейська православна церква Тевахедо та Еритрейська католицька церква використовують етіопський календар, а Коптська православна церква Александрії коптський календар. Варто зауважити, що етіопський і коптський календарі мають ту ж астрономічну хибу, що і юліанський календар.
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
Час відкриття сторінки: 0.057 секунд