Якби пересічний громадянин славного міста Шепетівки відвідав хоча б декілька пленарних засідань  міської ради, то наочно переконався б, що більшість наших депутатів працюють набагато продуктивніше, ніж народні обранці, які «окупували» Верховну Раду. Більшість депутатів з команди С.Антонюка, правильно голосує навіть не ознайомившись напередодні з проектами рішень під час засідання депутатських комісій. Подейкують, що з нового року голосування у більшості буде ще більш організованим завдяки використанню місцевого ноу-хау. Це нібито така штука, до якої Чечетову з його рукомаханням ще дуже далеко. Натиснув володар загадкового предмету на щось і всі руки депутатів з бригади (перепрошую: з мерської команди) займають під час голосування потрібне положення. Отже, міські сесії будуть відбуватись навіть не за півтори – дві години, а за хвилин п'ятнадцять-двадцять в режимі прибігли, привітались, поручкались??????, підняли руки, опустили, перекурили, попрощались, розбіглись. І «усьо путьово». От тільки є дві перешкоди до здійснення планів мера: перша  - це свободівці, які читають та аналізують проекти рішень, що виносяться на розгляд депутатів і мають свою точку зору щодо доцільності їх прийняття. А друга, ну це вже взагалі якісь конкретні шепетівські «граблі». Ну хто таке бачив – на кожній сесії бідний С.Антонюк мусить виносити проект рішення з однією і тією ж назвою: «Про внесення змін до рішень сесії міської ради», які було прийнято кілька місяців тому. Здається, що старається вся злагоджена команда і працює в поті лиця (не дарма ж всі отримують щомісячні премії, та ще й надбавки з добавками) та все ж  кожного разу  хтось (особливо земельники з архітекторами та юристами) десь чогось та не догледять. І мусять бідні депутати витрачати разом з головою свій дорогоцінний час, виносячи  поправки про зміни до розмірів земельних ділянок, до прізвищ їх власників чи  до адреси де вони мають бути розміщені. А депутати  свободівці радуються і ніяк не хочуть підказати С. Антонюку, як позбутись цих «граблів», що все луплять та періщать на кожній сесії по депутатських барабанних перетинках голову. Думають, що вони мудріші за С.Антонюка. Та С.Антонюк і сам також  того… .

Подейкують, що він сам знайшов вихід з цієї ситуації. До того ж не один, а цілих два. Перший – підняти вдвічі оплату праці людям, що працюють в названих відділах та управліннях, другий – вдвічі збільшити кількість народу, який працює в названих відділах. Однак, були у нас «пятілєтки за три года», будуть і ударні «корчагінські сесії» за п’ять хвилин (включаючи перекур).