Одне із основних гарантованих Конституцією України прав громадян — право на працю. У сучасних умовах порушення цього права, йдеться, зокрема, про незаконне звільнення працівника, трапляється досить часто. Однак, на жаль, не кожен пересічний працівник через необізнаність із законодавством в змозі робити висновки — законно чи незаконно його звільнили, а відтак і вимагати від роботодавця відшкодування завданих збитків. Отже відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпІІ) звільнення як дисциплінарне стягнення може бути застосовано:
—за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського впливу (п. Зет. 40 КЗпП);
—за прогул, у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин (п . 4 ст. 40 КЗпП);
—за появу па роботі в нетверезому етапі, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (и. 7 ст. 40 КЗпІІ).
Роботодавець має право за своєю ініціативою звільнити працівника і з піших підстав, які передбачені у ст. 40 КЗпІ І, а саме:
—змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювапня підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
— виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування до пус ку до де ржа в п ої таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків в и м а та є досту і іу до де ржа в 11 ої таємниці;
— невихід на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки через вагітність і пологи, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
—поновлення на роботі працівника, який раніше викопував цю роботу;
—вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
При звільненні ви передусім повинні з’ясувати деякі загальні моменти, а саме:
1.У чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом Вашого звільнення.
2.Чи могло воно бути основою для розірвання трудового договору за і ш. 3,4,7 ст. 40 КЗі її 1.
3.Чи дотримані вимоги ст.147-1 (Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення), ст. 148 (Строк для застосування дисциплінарного стягнення) й ст. 149 (Порядок застосу ва,ііня дисци пл і на рного стягнення) КЗпП.
Тобто, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалися вже за цю провину дисциплінарні стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь важкості здійсненої провини і заподіяного вами збитку, обставини, за яких здійснена провина і попередня ваша робота.
Не можна звільнити працівника в період тимчасової непрацездатності або підчас перебування його у відпустці.
Про звільнення працівник повідомляється наказом (розпорядженням ) під розписку.
4.Чи не порушені строки розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП).
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
5.Чи видана Вам вчасно і належним чином оформлена трудова книжка (відповідно до ст.48 КЗпП та и.4.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок» Л'Ь 58 від29.07.1993 р).
Так, трудова книжка повинна бути належним чином оформлена не пізніше дня звільнення.
У трудовій книжці причина звільнення повинна строго відповідати формулюванням, зазначеним у КЗпП, з посиланням па відповідний пункт і статтю. При порушенні цього правила зміна формулювання причин звільнення провадиться в судовому порядку.
Якщо вас незаконно звільнили з роботи — ви маєте право подати позовну заяву до суду про поновлення на роботі та виплаті середньомісячної заробітної плати за весь час змушеного прогулу.
Крім цього, суд може ухвалити рішення щодо виплати вам середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу, а також рішення про виплату середньомісячного заробітку у випадку, якщо неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджали вам працевлаштуванню в майбутньому.
Також у судовому порядку ви можете вимагати відшкодування моральних збитків у разі, якщо порушення ваших законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від вас додаткових зусиль для організації свого життя (ст. 237-1 КЗпГІ).
Пам’ятайте! Протягом одного місяця з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення або з дня видачі трудової книжки ви маєте право звернутися до суду з оскарженням вашого звільнення. У разі пропуску цього строку з поважних причин, суд може його поновити.
Роман Підопригора, адвокат.