На 80% — дотаційні

Головна новина — прийнято річні бюджети міста і району. На вісімдесят відсотків дотаційним назвав бюджет Шепетівського району Микола Ковальчук. У загальному обсязі доходів райбюджету (трохи менше ніж 160000 тис. грн) частка «дотації вирівнюваня» складатиме майже 100000 тис. грн, розповіла начальник фінуправління РДА Лариса Сорока. Судячи з публікації, ці сумні цифри вразили багатьох, але не голову райдержадміністрації — товариша Адамця. На думку оптиміста, яку переказує газета міськ- і райради, «Шепетівщина вступає в 2013 рік з неабияким позитивним доробком в економічній та соціальній сферах. Та чи не найбільшим здобутком є все-таки стабільність... вона ... в інвестиціях, у пошуку власних ресурсів» (Наш кор. Бюджет району спонукає до пошуку резервів / Шепетівський вісник. — 2012. — 3 січня. — С. 3). Зауважу, що «стабільність», до якої так часто апелюють деякі чиновники в Україні — це насправді підміна понять. Члени їхніх родин давно потопають у статках, на них «записані» розкішні будинки, автомобілі, відкрито банківські рахунки за кордоном. Діти навчаються за кордоном. А от «пересічні» українці переважно животіють, страждають від безробіття. Жінки їздять підмивати перестарілих італійських сеньйорів, чоловіки — добувати нафту росіянам. Роками чоловіки не бачаться зі своїми сім’ями, а діти зростають неповноцінними. Між «стабільністю» теперішньою і тією, яку в 1970-х творив «дарагой Лєонід Ільїч» — прірва. Генсек Брежнєв у своїх записниках (нещодавно розсекречені) фіксував: «настрій у народу хороший». Який настрій у багатьох наших краян — самі знаєте.

Якщо треба покритикувати депутатів міськради від ВО «Свобода», глорифікувати діяльність мера і деяких комунальних підприємств міста, описати передвиборчі заходи партії «покращення», газета «Шепетівка» своїх шпальт не жаліє. А ось про рішення ХХХІІІ сесії міськради, яка відбулася 27 грудня 2012 року, таємничий «наш кор.» цього видання інформує вельми стисло. З тексту варті уваги два-три рядочки: «прийнято бюджет міста ... обсяг доходів та видатків загального фонду бюджету міста визначено в сумі 145747,7 тис. грн .... прийнято низку рішень, що стосуються врегулювання у місті земельних відносин» (Наш кор. На сесії міської ради / Шепетівка. — 2013. — 3 січня). Про те, як саме «врегульовували» земельну сферу депутати під завісу 2012-го (а це було вельми непересічно) — ні слова. Що ж, шукатимемо відповіді на сайті міськради.

Шепетівщина і надалі потроху вимирає — робимо висновок з публікації заступника начальника ГУС у Хмельницькій області В.В. Напорчука в газеті міськради від 3 січня. «На 1 листопада 2012 р. в м. Шепетівці, — зауважує чиновник, — проживало 43,4 тис. осіб». Де поділося ще понад 8 тис. за 21 рік «реформ» і «покращень» — не зазначається. Читаємо й таке: «Протягом січня-жовтня 2012 р. в місті народилось 449 немовлят. Порівняно з січнем-жовтнем 2011 р. рівень народжуваності знизився з 13,5 до 12,4 народжених на 1000 жителів». З цим показником не все ясно. Якщо сприймати цифру про немовлят буквально, то вона щонайменше дивує, адже до пологового відділення Шепетівської ЦРЛ приїжджають народжувати не лише місцеві породіллі, але й гості з Полонського та інших сусідніх районів. До речі чудові боді, комбінезони та пісочники для малюків можна знайти на https://VipAvoska.com.ua 

У свіжому числі приватної газети «День за днем» (№ 1 від 2 січня) — підсумкових інформаційних матеріалів на актуальні теми немає, лише передруковані «головні міжнародні новини 2012 року» з сайту журналу «Кореспондент». Влада Шепетівки та району — поза увагою видання. Загалом у «День за днем» на політиці спеціалізується лише головний редактор Н. Гурінович. Жоден інший журналіст газети цю галузь чомусь не висвітлює. Інформацію редактор подає дуже нейтрально. Часто це лише «голі» оцінки представників влади, їхня «пряма мова». Немає ні аналітики, ні узагальнень. І це при тому, що газета — «обласний інформаційно-аналітичний тижневик».

Яка ж місцева преса без бздур? «Рейтинг» в цій номінації очолює матеріал наукового працівника музею Миколи Островського Людмили Ревіної до 100-річчя з дня народження письменника Натана Рибака. Допис про літератора, що в 1930-х мешкав у Шепетівці, опублікували в своїх новорічних номерах газети «День за днем» («Натан Рибак любив віршувати, але став прозаїком», початок на с. 1) і «Шепетівка» («Талановитий письменник», с. 4). Що цікаво, дані про Рибака, використані в цій статті, більше ніж наполовину зідрані з одного-єдиного Інтернет-сайту, і цього не приховали навіть зусилля працівників вказаних часописів з приведення матеріалу Ревіної в «притомний вигляд». До речі, в «День за днем» стаття починається на першій сторінці, але на другій, як це анонсовано, не продовжується, текст йде аж на шістнадцятій. Не обійшлося і без «очеп’яток». Так, Ірина Погребняк, авторка статті «Різдво Христове — відродження душі», в № 1 «День за днем» від 2 січня 2013-го, обіцяє: «За тиждень християни святкуватимуть Різдво Христове». За тиждень — це 9-го, бо газета в другий день нового року вийшла, а Різдво, як відомо, прийшло до нас цьогоріч 7 січня.

Вельми розсмішив хід думок директора шепетівського ТОВ «Еко-Пелет» Сергія Лазарева щодо минулорічних місцевих трудових ресурсів (Р. Житинська. Новий рік — нові надії / Шепетівський вісник. — 2012. — 3 січня. — С. 2). Цитуємо Сергія Андрійовича: «Непросто було розпочинати виробництво, і головна проблема — дефіцит кадрів. Ситуація парадоксальна: у Шепетівці багато безробітних, але непросто знайти таких, хто хоче працювати. ... Працевлаштували 16 осіб. Але проблема кадрів, повторюю, існує. Люди приходять, починаємо їх безкоштовно навчати, а потім з’ясовується, що на першому місці у них, як кажуть, дружба із «зеленим змієм». Зарплата наших працівників залежить від виробітку. І хоча вона не така й велика, але збільшується». Ну хіба це, любий Читачу, не лукавство, не єзуїтство? Та якби пан директор справді платив достойну заробітну плату, а не «рабські» тисячу-три, як це роблять повсюдно його колеги в Україні, стіни його підприємства тріщали від тверезих бажаючих попрацювати. А так «притомні» годувальники шепетівських родин, в яких немає блату чи «волохатих рук», щоб звести кінці з кінцями, гарують деінде, але не в нашій державі.

І надалі шепетівські газети мавпують ідеї одна одної. Публікація «Нехай вогонь тільки зелений світить!» Олександра Царика в № 1 газ. «Шепетівка» від 3 січня — розповідь про перемогу в жовтні 2012-го у конкурсі серед машиністів Південно-Західної залізниці шепетівчан Андрія Ревіна та Володимира Шлапака. Назагал член Національної Спілки журналістів України О. Царик переповідає те, про що писало інше шепетівське видання півтора місяці тому (В. Ковальчук. Беру приклад із цілеспрямованих людей / День за днем. — 2012. — 14 листопада. — С. 1, 3).

За традицією на закінчення — коротко про непомічене пресою Шепетівки. Нещодавно ухвалили постанову «Про комітети Верховної Ради України 7 скликання». Шість з 11 депутатів від Хмельниччини отримали посади. «Головою комітету з питань бюджету обрано Євгена Гєллєра з Партії регіонів, а першим заступником — нашого Сергія Буряка, який пройшов до парламенту як самовисуванець, але вже приєднався до фракції Партії регіонів», — пише Сергій Підкопаєв у хмельницькій газеті «Поділля» (№ 1 від 3 січня 2013 р.).