Місце сидіння таки змінює сприйняття світу. Юлія Тимошенко вкінець відірвалася від реалій сьогодення за час, який вона провела за гратами. Увібравши в себе тюремної романтики, Тимошенко хоче організувати нову революцію. І навіть вірить, що вона таки станеться. «Доведеться підіймати нову мирну революцію», - написала вона в одному зі своїх листів.
Хочеться запитати, чи бачила вона себе у дзеркало? Якщо так, чи побачила вона там хоча б щось схоже на ідейного лідера, який спроможний покласти життя заради ідеї і нації? Ющенку хоча б створили образ жертви, труїли його смертельними отрутами – «результат налицо». А Тимошенко сидить у теплій комфортній камері, під охороною, приймає офіційні міжнародні делегації, коштує делікатеси. Меню можна подивитись в її листах близьким.
Щось є схоже на революціонерку? Хіба що балакучість.
Люди добре розуміють, що Тимошенко немає жодної ідеї, яка б допомогла Україні і людям рухатись уперед. І навіть якщо таку ідею хтось подарував Тимошенко, вона загубила б її через чергові інтриги, розкрадання грошей і просто через неспроможність щось створювати. Ділити і деребанити – для цього багато розуму не потрібно.
Тимошенко закликала своїх партнерів не бути «мовчазним стадом». Але вони продовжують мовчати. Бо не знають про що говорити. Не може бути основною темою революційної риторики звільнення політика, який обікрав країну. Людям потрібно щось пропонувати. Звалити режим – це навіть не десята частина справи. Як потім відбудувати нову країну? Хто це буде робити? Ті, хто обікрали українських пенсіонерів на 200 млн. доларів, роздавши деяким по 1 тисячі гривень?
Пропоную пані Тимошенко частіше заглядати у дзеркало, і не для того, щоб накласти черговий шар косметики і прикрити від людей притаманні їй недоліки, а спрямувати свій погляд трохи глибше. Кажуть, якщо люди починають пізнавати себе, то і оточуюче середовище починають сприймати адекватніше.
Автор теми
