Що потрібно знати про воєнний стан

Наша країна майже рік знаходиться в стані гнітючого очікування введення воєнного стану, і щодня така вірогідність лише зростає. У суспільстві триває запекла дискусія із приводу доцільності такої міри.

При цьому далеко не всі знають, які ж правові наслідки настануть для кожного в разі запровадження воєнного стану.

В України, на щастя, немає досвіду застосування закону "Про правовий режим воєнного стану".
Тому оцінити його ефективність та досконалість юридичної техніки досить складно, адже саме практика застосування закону найкраще виявляє неточності та вади правових норм. Підручники та фахова юридична література висвітлюють тему правового режиму воєнного стану дуже стисло або, взагалі, містять лише переказ тексту самого закону.
Чого приховувати, ця тема завжди здавалась неактуальною та нецікавою через малоймовірність, як усім раніше здавалось, запровадження воєнного стану.
Проте, в умовах фактичної війни, депутати опрацювали законодавство про воєнний стан і внесли до нього дуже практичні зміни. Це свідчить про те, що влада вже прораховує всі механізми реалізації воєнного стану на випадок його реального введення.

Що таке воєнний стан?

Воєнний стан – це особливий правовий режим, який передбачає:
1) надання спеціальних повноважень державним органам влади, необхідних для відвернення загрози;
2) тимчасове обмеження прав і свобод громадян;
3) тимчасове обмеження законних інтересів юридичних осіб.

Режим воєнного стану в Україні може запроваджуватись в разі: збройної агресії, загрози нападу, небезпеки державній незалежності України та її територіальній цілісності. Тобто, формально підстави для введення воєнного стану є.

Воєнний стан вводиться указом президента й затверджується Верховною Радою. Законом надається два дні Верховній Раді для затвердження указу. Після цього указ негайно оголошується в засобах масової інформації.

Що важливо, воєнний стан може вводитись не лише на території всієї держави, а й в окремих місцевостях.

Що зміниться в разі запровадження воєнного стану?
Під час введення воєнного стану можуть запроваджуватись наступні заходи:
– трудова повинність для працездатних осіб із метою виконання робіт, що мають оборонний характер;
– використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для потреб оборони;
– комендантська година;
– особливий режим в'їзду й виїзду;
– перевірка документів у громадян, огляд речей, транспортних засобів, багажу;
– контроль за діяльністю ЗМІ, установ і організацій культури, друкарень;
– квартирна повинність фізичних і юридичних осіб для розквартирування військовослужбовців.

Проте днями, Верховна Рада проголосувала за зміни щодо квартирної повинності під час воєнного стану.
Тобто, після підписання закону президентом та оприлюднення, у дію вступлять такі зміни:
розселяти по квартирах зможуть не лише військових, але й особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту, а також евакуйоване населення.
Які права можуть обмежуватись
У період воєнного стану може обмежуватись право на вільне пересування.
Також обмежується право власності через примусове відчуження майна у фізичних та юридичних осіб на потреби оборони. Слід сказати, що законом передбачена компенсація за таке вилучення, а також повернення майна в разі його збереження під час використання в період воєнного часу.

Дещо обмежуються й трудові права, через введення трудової повинності. Але, разом із тим, законом передбачається соціальний захист, право на відпочинок та мінімальна заробітна платня.

Не можуть обмежуватись в період воєнного стану такі фундаментальні права людини, як – право на життя, на повагу до гідності, на свободу та особисту недоторканість, право на рівність перед законом, право на житло.

Чиї повноваження не можна припиняти під час воєнного стану
Зверніть увагу, що в умовах воєнного часу забороняється проведення виборів, референдумів, страйків та внесення змін до Конституції.

Не можуть бути припинені повноваження Верховної Ради, Уповноваженого Верховної Ради із прав людини, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування.

Невиконання вимог правового режиму воєнного стану тягне за собою відповідальність.

Анна Маляр, кандидат юридичних наук, експерт- кримінолог, спеціально для УП