ЩО ЧЕКАЄ УКРАЇНУ В ЧАС ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ

Клімат змінюється дуже швидкими темпами. Ми маємо змінюватися ще швидше. Тепер це вже питання не екології, це питання економіки.

Чому це важливо?

На недавньому форумі в Давосі експертами було визнано зміну клімату головною глобальною загрозою людству. Це й не дивно: 2015 рік став найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень, а 85 країн були вимушені витрачати минулого року значні кошти на боротьбу зі стихійними лихами.

Сьогодні провідні наукові державні та приватні центри моделюють розвиток ситуації, малюють карти майбутніх підтоплень, прогнозують втрати в агросфері й міграційні потоки. Всі без винятку провідні країни активно займаються питанням адаптації своєї економіки до майбутніх викликів, проводячи кропіткий аналіз багатьох факторів, на основі яких приймаються рішення які допоможуть вижити через 30-35 років.

Я не обмовився: сьогодні питання справді йде про виживання. Адже прогнози дуже невтішні. У нас в Україні до питання зміни клімату відношення своєрідне — більшість знає про проблему, але не приділяє їй значної уваги. В нас занадто багато соціальних та економічних “болячок”, які турбують тут і зараз. В результаті питання зміни клімату не є пріоритетним. Тому багато політиків і лідерів суспільної думки або зовсім не цікавляться цією проблемою, або працюють над нею “для галочки”. Нехай мене пробачать декілька ентузіастів, які намагаються змінити ситуацію, але поки що це дійсно так.

Існують прогнози, за якими частина українського морського побережжя піде під воду. Візьму на себе сміливість заявити, що з таким підходом Україну очікують дуже великі проблеми. Проблема взаємозв’язку клімату та економіки дуже багатогранна і включає в себе величезну кількість аспектів, починаючи від енергетичних, закінчуючи питанням масової міграції, наприклад, внаслідок підтоплень. Я ж буду говорити про свою сферу — аграрну.

Що очікує галузь із зміною клімату?

Сьогодні очевидно, що на найближчі десятиліття саме агросфера стане основою для розвитку економіки України. Ми хочемо наростити виробництво, експорт і підвищити якість нашої продукції. Для цього у нас є всі можливості. Але зміна клімату може серйозно скоректувати наші плани. Саме тому під час розробки Єдиної комплексної Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки ми приділили увагу змінам клімату і їх впливу на агросферу. Однак сьогодні ми маємо дивитися далі в майбутнє, яке принесе незворотні і часом дуже неприємні процеси.

Про що йде мова?

Про високу вірогідність посухи і високих літніх температур, які зроблять виробництво звичних для нас ярих зернових економічно невигідним, а також про нові кліматичні умови для озимих.

Ми маємо знати все про вірогідну втрату можливостей вирощувати хоч щось на півдні України, якщо не буде розпочато масштабну програму по створенню новітньої системи зрошування. Відзначу, що ми сьогодні почали працювати в цьому напрямку разом із Світовим Банком за участю експертів FAO. Проект відновлення системи зрошення на стадії перед реалізації в Одеській, Херсонській, Запорізькій та Миколаївській областях. Однак до його завершення ще дуже далеко.

Потепління напряму стосується зміни вегетаційного періоду. Нам буде потрібен новий підхід до проведення польових робіт. Нам потрібно досліджувати тему змін якості зерна і нових технологічних прийомів при його вирощуванні. Врешті-решт, нам потрібно моделювати можливості по зміні структури посівів і прогнозувати співвідношення основних культур в кожному регіоні. Адже від цього залежить не тільки рослинництво, але й переробна галузь, наприклад, виробництво цукру.

Нам вже сьогодні потрібно прораховувати, яким чином потепління і зменшення вологи призведе до зміни родючості ґрунтів і наскільки збільшиться вплив ерозії. Крім того, особливу увагу потрібно звернути на збільшення впливу вітрів-суховіїв і наперед подбати про стан лісозахисних смуг. FAO вже узгодила розробку проекту GEF в Україні щодо боротьбі з деградацією земель, стале управління лісами, пом’якшенню до змін клімату. Тож ми отримаємо додаткові можливості в цьому напрямі.

Окреме питання — хвороби і шкідники. Сьогодні прогнозується, що українські аграрії зіткнуться з зовсім новими шкідниками і хворобами. Ми маємо бути готовими до цього розвитку подій.

Ще одне важливе питання — це стан українських водойм і майбутнє підтоплення, яке сьогодні прогнозується. Від цього залежить, наприклад, можливість використання річок для транспортування агропродукції. Існують прогнози, за якими частина українського морського побережжя піде під воду. Що буде з нашими портовими потужностями в такому випадку? Ми маємо володіти якомога точнішою власною інформацією про таку вірогідність.

В зміні клімату є і свої переваги. Це нові можливості для українського овочівництва, садівництва і виноградарства. Це збільшення врожаїв теплолюбних культур при використанні нових технологій. Врешті-решт потрібно на серйозному рівні дослідити й оцінити можливість отримання двох урожаїв для деяких культур на частині території України. При цьому вже зараз потрібно налаштовуватися на селекційну роботу і освітні програми.

Що ж робити?

Для того, щоб мати змогу робити випереджальні кроки потрібна інформація і системне реагування на проблеми. Для цього необхідно мати власний аналіз, власні довгострокові прогнозні моделі розвитку ситуації, власну оцінки ризиків і переваг. Це потрібно для того, щоб приймати професійні та зважені державні рішення.

Ми маємо поставити роботу над оцінками результатів зміни клімату на системну, постійну і високопрофесійну основу. Україна має бути готовою до змін, які обов’язково відбудуться, змінять наше звичне життя і економіку всієї галузі.

Владислав Рутицький Заступник міністра з питань європейської інтеграції, Міністерство аграрної політики та продовольства України