Сповідь чекіста…

На ім’я сільського голови села Н. Заліщицького району зі Східної України прийшов лист такого змісту: «Я - колишній солдат спецгрупи НКВД, яка під маркою бандерівців у 1944-1945 рр. проводила масові вбивства невинних людей на Тернопільщині. Наша група позбавила життя не один десяток людей, яких ми вбивали ніби за симпатії до совітської влади, і ось нині, на схилі літ, стоячи над могилою, хочу висповідатись, розповісти правду, хто насправді проводив оті криваві акції.____________________________________________________________________________Мені привиджуються ті нещасні, які просили в нас пощади, але пощади їм не було… Часто у снах чую крик чотирирічного хлопчика: «Не бий мого татка!» Він вирвався із рук нашого старшини, притім укусив його за палець. Тоді старшина вхопив хлопчика за ніжки і з усього маху вдарив ним об стінку головою… Мозок із розбитої голови дитини бризнув по хаті, на нас, на наші руки, на обличчя… Я за той час розстріляв двох сестричок 10-12 років… Вони заціпеніли від жаху і навіть не розуміли, що відбувається. Батько й мати на колінах благали нас, щоб ми пожаліли хоча б дітей, і теж не розуміли, за що їм така кара, просили: «Хлопці, схаменіться, ми ж нічого не винні…» Вони думали, що ми - бандерівці. А ми звинувачували їх в тому, що їхні старші два сини пішли на фронт. Хоч ми добре знали, що людей призовного віку забирали силою, не питаючи, хоче хтось іти на війну чи ні. Таких випадків було багато. Але мені запам’ятався особливо оцей… Голос того хлопчика: «Не бий мого татка!»

Зойки нещасних сестричок та їхніх батьків останнім часом переслідують мене вдень і вночі… Пішов я в церкву і висповідався… Старенький священик зблідлими устами прошепотів: «Сину, великі твої гріхи, але оскільки ти каєшся, і що тебе змушували скоїти такий гріх твої командири, я як священик можу дати тобі розгрішення… І дам, але тільки тоді, коли ти напишеш у ті села, де ви проливали невинну кров, та ще й під чужу марку».Я знаю, пане голово, що цього люди не простять мені ніколи - надія тільки на Бога… Адже ішов я убивати людей не сам від себе… Це вони, наші командири-чекісти, змушували нас… Завжди, коли ми, солдати, відмовлялися когось убивати, погрожували: «Хотітє бить чістенькімі?!! Расстреляєм саміх как собак!!!»Ми боялися один одного і ніколи поміж собою не обговорювали свої вчинки, навіть під час пиятики… Але коли через якийсь час наш старшина через необережність сам у себе вистрелив з автомата і в муках помер, ми мовчки переглянулись і неначе проговорили: «Оце тобі, гаде, за тих невинних людей, за того хлопчика…» Хоч у самих теж були руки в крові… Розкажіть, пане голово, усім у селі про мого листа… Най знають люди, хто насправді знищив їх сусідів… Не бандерівці, ні!!! Це ми, чекісти, так криваво провокували наших людей…»

Р.S. І треба ж такому бути: головою сільської ради був якраз син одного із братів, що пішли 1944 р. на фронт, того самого батька, що їх сестричок і братика було знищено нелюдами-чекістами в березні 1945 р. Голова, читаючи листа, ридав і в розпуці бив кулаками об стіл… У неділю пішов до церкви і на сповіді покаявся за свій гріх, що протягом багатьох років він і його родина носили в серці образу і гнів та проклинали героїв - повстанців УПА, які полягли в боротьбі за волю України… Ось так перевдягнені й замасковані енкаведисти мордували людей, а вину складали на бандерівців. З газети «Добра справа», м. Долина.

На первом фото. Чёт я не припоминаю, чтоб бендеровцы белые трусы носили в то время или красная армия. Даже еслиб и носили то белоснежными они не были у людей, что на коленях стоят. Причёски армейские у них, или тогда все гражданские так ходили?На втором фото, скорее всего до 40-е годы тогда действовал Пакт Риббентропа-Молотова, скорее всего войска находились в Польше, в левой части картинки кусок машини старого образца походу, типа бронивика лёгкого.Итак, мы имеем 2 фото разных времён, чью-то цитату типа, и куча пропаганды.Господа старайтесь разбираться в вопросах, так как этого говна в инете навалом, а толку никакого. ZzZ люди верят фактам, а не копипастам (хотя не все - вы например).Dentist, Один ответил потеме, а вот вы сразу на личности - не хорошо. Теперь уже и на Шкипера накинулись - я начинаю верить словам Одина "перед начальством вислужуєшся?"Да кстати, только вот не надо москаль и тд и тп.

мене теж ті труси здивували)))думаю фотошоп. чи тьотя Ася приїздила)))) у ті часи носили чорні сімейки по коліна.мені тато розповідав.

між іншим , є сповідь такого самого шепетівського дідуся, який в ті роки служив у військах НКВС...далі буде

а скільки тому дідусеві років?він ще живий? таких ветеранів залишилось дуже мало.і їх вік 85-87 років. по району чоловік 10 і в місті теж небагато.давай ім"я дідуся.я його повинна знати!!!

mr.Beninks;70404 пише: На первом фото. Чёт я не припоминаю, чтоб бендеровцы белые трусы носили в то время или красная армия. Даже еслиб и носили то белоснежными они не были у людей, что на коленях стоят. Причёски армейские у них, или тогда все гражданские так ходили?На втором фото, скорее всего до 40-е годы тогда действовал Пакт Риббентропа-Молотова, скорее всего войска находились в Польше, в левой части картинки кусок машини старого образца походу, типа бронивика лёгкого.Итак, мы имеем 2 фото разных времён, чью-то цитату типа, и куча пропаганды.Господа старайтесь разбираться в вопросах, так как этого говна в инете навалом, а толку никакого. ZzZ люди верят фактам, а не копипастам (хотя не все - вы например).Dentist, Один ответил потеме, а вот вы сразу на личности - не хорошо. Теперь уже и на Шкипера накинулись - я начинаю верить словам Одина "перед начальством вислужуєшся?"Да кстати, только вот не надо москаль и тд и тп.

не знаю які там труси носили в ті часи ,так само не знаю чи та фотка оригінальна ... тут стаття основний матеріал а фотографії просто оформлення до тексту... в шепетівці ще є живі свідки репресій 1937 року, цікавий момент коли одному НКВДисту було наказано стратити людей (ворогів народу), він відмовився, то з нього зірвали пагони ,поставили в один ряд з тими людьми і розстріляли... то відбувалося за відділком теперішнього відділку міліції... подробиці взнаю ,допишу...

---

Додано о 09:58

---

Попереднє повідомлення було написане в 09:51

---

LuK;70409 пише: а скільки тому дідусеві років?він ще живий?таких ветеранів залишилось дуже мало.і їх вік 85-87 років. по району чоловік 10 і в місті теж небагато.давай ім"я дідуся.я його повинна знати!!!

живий дідусь ...я з його дочкою розмовляв...ім.я не скажуа ще ,одна розповідь одної бабці ,яка була дружиною працівника нквс чи просто червоноармійця, то в 1939 році ,чоловіка направили по службі у Львів... то вона розказувала що їм бандерівці кидали в хату гранату два рази, але вона на них зла не тримає ,так як вони захищали свою домівку... вона розуміла ,що вони живуть в чужій хаті ...

ZzZ;70410 пише: живий дідусь ...я з його дочкою розмовляв...ім.я не скажу

можеш в приват,я нікому не скажу.:af:просто самій цікаво.

олололололо.

LuK;70412 пише: можеш в приват,я нікому не скажу.:af:просто самій цікаво.

свіжа інформація ,той дідусь помер (( шкода ... сказати не можу ,бо не хочу створити якісь моральні проблеми його дітям...

Диверсійні групи активно проводили свою діяльність як зі сторони НКВС так і з сторони УПА, а страждало в основном мирне населення, і якщо автор теми так зворушливо описує злодіяння РККА, то заради справедливостінехай розповість нам чим займався батальйон "Нахтігаль" під командуванням зам. командара Романа Шухевича на території Польщі та західної України в період з 1939 по 1942 рік.