Репортажний стиль - то така редакційна політика, не більше не менше, так що не переймайтеся)
Якщо вас цікавить моя власна, як пересічного працівника, думка на ці речі, а не редакційна, то хочу зазначити, що і я теж прибічник ідеї написання аналітичних статей, розгорнутих, на сторінку-дві. :P А ще я прихильник постійного пошуку нових тем та експериментів у журналістиці.
Проте навіть вам прекрасно зрозуміло, написання таких матеріалів потребує високопрофесійного колективу журналістів, часу, конкурентної оплати праці. Словом, потребує фанатизму, віддачі, але нині в Шепетівці таким людям немає куди подіти свою творчу енергію, тому що немає власника, який міг би їм адекватно платити за роботу. Хоча б - на таких умовах, як працюють журналісти львівської газ. "Експрес", для прикладу.
До того ж, за результатами анкетування, яке ми робили, більшості жителів Шепетівського р-ну не цікава аналітика, всіх 1) цікавлять суспільно-політичні події місцевого значення, 2) життя непомітних простих людей, а на третьому місці, чому я довго дивувався, - події в світі(!!).
Не хочу знову когось ображати(?), але, просто для порівняння, навіть на цьому сайті аналітики обмаль, переважають передруківки з Інтернету або злегка перероблені шляхом рерайту замітки про роботу всіляких держструктур міста, району, області. Що, знову ж, особисто мені - абсолютно не цікаво. Бо на мою скромну думку, життя нині таке в країні, що без цих чиновників у зручних кріслах, які, чекаючи на обідню перерву, "для годиться" бабраються у паперах, можна прекрасно обходитися. Принаймні стільки їх, як тепер, країні давно не потрібно, вже не ті часи.
Тяжко нам, енергійним. 