Некремлебот пише: "...в чому відмінність ідеологіі восхваляння УПА та восхваляння радянських партизан..."
А чому ви постійно в темах, де йдеться про історію України, зациклений на дихотомії ідеалізація/критика? По-вашому, історія необхідна для того, щоб її "восхваляти" або "критикувати" - і все?
Тема УПА актуальна для Шепетівщини хоча б тому, що її звідси десятиріччями "випалювали" радянські комсомольці, парторги, військові політінструктори і співці радянського ладу всіх інших мастей.
І зачепив цю тему я тому, що існує разюча різниця між усвідомленням цієї ланки історії України на Славутчині і Шепетівщині, хоча нас розділяє всього кілька кілометрів лісу.
От фрагменти документів про УПА в шепетівсько-славутських лісах:
"...Населення Славутського р-ну до УПА ставиться прихильно, тільки мала частина не вірить в силу УПА та в перемогу. Населення задоволене нищенням колгоспів та розподілом повстанцями зерна і худоби поміж селян. Натомість не задоволене німецькою загарбницькою владою та не вірить в їх перемогу. Також скаржаться на грабування більшовицьких партизан"
(Огляд подій з терену ВО УПА "Богун" ч. 11 за час з 1.ХІІ по 10.ХІІ.1943 р. (від 16.12.1943 р. / Держархів Рівненської обл. – Ф. Р-30, оп. 2, спр. 33, арк. 40).
"...Из отдела «СМЕРШ» 13 Армии поступили сведения о том, что крупные банды «УПА» в ближайшее время имеют намерения переместиться в восточные области Украины. ...В апреле месяце эти бандгруппы должны выйти к Киеву маршрутами: бандгруппа, что севернее Ровно, – через Случь и южная – через Острог-Шепетовку. Все отделы и группы «УПА» [Південної Рівненщини] подчиняются полковнику «Чернику», который имеет задачу пойти на восток через Острог-Шепетовку на Киев".
(Витяги з повідомлення заступника начальника управління контррозвідки «Смерш» 1-го Українського фронту А. Белянова для секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова (від 11.04.1944 р.) / ЦДАГО. – Ф. 1, оп. 23, спр. 930, арк. 188-189).
"Робітники СБ на ПЗУЗ, які впали в боротьбі за УССД в 1943 – 1945 рр. (не повна листа)
…95. Місяць – реф. СБ при курені Докса, родом з с. Дерманя, р-н Мізоч, років б. 23. Загинув у бою з більшовиками під Шепетівкою 29.4.1944 р."
(Витяг із документа «Робітники СБ на ПЗУЗ, які впали в боротьбі за УССД в 1943 – 1945 рр. (дата: лютий 1946 р.) / Літопис УПА. Нова серія. – Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля. 1944 – 1946. Документи і матеріяли. – Київ–Торонто, 2006. – С. 331).
"Відпочиваючи після виснажливого бою із більшовицькими військами під Шепетівкою, надумали хлопці підняти бойовий дух всіх побратимів у своєму з’єднанні. Попросили в командування згоди вийти в прямий ефір за допомогою переносної радіостанції. Те погодилось. І ось вже стоїть на лісовій галявині, оточений зусебіч повстанцями, їхній загальний улюбленець – сотник Бурлаченко – з автоматом ППШ на грудях, ставний, широкоплечий, такий же казково-могутній, як той дуб промовляє в мікрофон: «Увага! Увага! Говорить радіостанція УПА! Ось тут, під високим дубом у лісі, зараз виступатиме ансамбль пісні й танцю відділу УПА! Слухайте всі». І полетіли-полились над деревами, рознеслись в ефірі по найдальших закутках Волині, горді повстанські пісні. Їх із захопленням та хвилюванням слухали бійці сусідніх загонів. Після концерту артисти-сміливці швидко передислокувался в інше місце і потім довго та щиро сміялися, спостерігаючи, як прилетіли три літаки і стали старанно бомбити всі високі дуби в лісі"
(Крем’янчанка Н. Було в матері три сини. – Тернопіль, СМП «Астон», 1999. – С 62-63).
Бо влада її і замовляє. 
