Ні, євреї наприкінці ХІХ ст. безпосередньо с/г не займалися, хіба що дехто з них землі орендував у поміщиків і виконував посередницькі функції між ними і селянами.
Наприкінці ХІХ ст., на відміну від теперішніх часів, було багато бідних євреїв, вони займалися переважно всілякими кустарними промислами. Особливо таких було повно в містечках у "смузі осідлості" - губерніях в західній частині Рос.імперії, де їм дозволялося проживати (в т.ч. Шепетівка, Судилків, Полонне, Старокостянтинів, Остропіль, Бердичів і т.д.).
Цікавий факт - у 1880-х євреям заборонили орендувати корчми. Заборонили зненацька. Поміщики розучилися корчмами управляти, тож їм навіть виявилося вигідніше корчми руйнувати, ніж самим ними керувати. А ті євреї, які десятками років жили з оренди корчем, різко "деградували", бо ж раніше і в них жили, і сім"ї свої там, біля "робочого місця", утримували. Тому бувало таке, що євреї не мали куди їхати навіть після того, як поміщик зруйнував корчму. Обгороджували руїни, ставили курінь із жердя та дерев, і так жили.