З 1 січня 2016 року в силу вступив Закон України "Про внесення змін до закону України" Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з новою редакцією закону, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника, після чого нотаріус (або його помічник - далі скрізь по тексту) формує і роздруковує заяву у двох примірниках, на яких заявник і нотаріус проставляють свої підписи. Один примірник заяви надається заявнику, а другий долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.
Після проставлення підписів в заяві нотаріус реєструє заяву в базі даних. Моментом прийняття заяви вважається дата і час його реєстрації в базі даних заяв.
Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, і документи, що підтверджують оплату адміністративного збору та / або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав, у разі, якщо заявник не звільнений від оплати таких платежів.
З представлених оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав, нотаріус виготовляє електронні копії. За результатами розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, нотаріус і реєстратор приймає рішення про реєстрацію прав або про відмову.
Потім нотаріус вносить відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а після формує інформацію з нього.
Інформація з Державного реєстру прав за бажанням заявника може бути надана в паперовій формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки нотаріуса.
Всі документи також зберігаються в електронній формі в цьому Реєстрі.
Інформація з Державного реєстру прав у паперовій або електронній формі має юридичну силу і містить обов'язкове посилання на Державний реєстр прав.
Разом з тим видача будь-яких документів державним реєстратором у паперовій формі на новостворене майно - не передбачено чинним законодавством. Зареєстроване право власності можна перевірити у Держреєстрі.
