
Дивно, що саме побілку автор вважає радянською традицією, хоча насправді, радянською традицією є суботник, який автор пропонує проводити регулярно
Прототипом так званого радянського "суботника" є толока.
Толока є давнім українським звичаєм. Її організовували на селі для виконання термінових робіт, що вимагали значної кількості осіб: збирання врожаю, вирубування лісу, спорудження будинків, спільний випас худоби тощо. Іноді толоку використовували для проведення громадських робіт (будування церков, шкіл, читалень, доріг тощо).
У толоці односельчани брали участь, тобто працювали толокою (спільно, разом), добровільно й задарма, не потребуючи плати за свою працю. Зазвичай особа, на користь якої працювали, частувала робітників. Також звичною справою було звершення толоки народним гулянням — танцями і співами.
За панщини толока застосовувалася як додаткова робоча повинність кріпаків. ( З Вікіпедії)
Субо́тник — більшовицька «свідома» організована безкоштовна праця на «благо» суспільства у вільний від роботи час, у вихідні (звідки і походить назва)
Перший суботник було проведено у СРСР 1919 року на заклик Володимира Леніна поліпшити роботу залізниць. У ніч на суботу 12 квітня 15 комуністів депо, пропрацювавши 10 годин, відремонтували 3 паровози. 10 травня пройшов перший масований суботник — 205 чоловік.
Толо́ка — одноразова безоплатна праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи. За звичаями українців, білорусів та росіян толока є формою селянської взаємодопомоги, на яку скликають сусідів, родичів та товаришів. Зазвичай толока передбачає частування працівників
Дивно, що саме побілку автор вважає радянською традицією, хоча насправді, радянською традицією є суботник, який автор пропонує проводити регулярно
Сайт міста Шепетівка ©2005-2026
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua