Колись, в дитинстві, коли я хотів поскаржитись мамі на одну вчительку, вона мені сказала: "Знаєш, сину, ти навіть не заїкайся відносно своїх вчителів, тому що я б, на їх місці, уже давно вас по розганяла і дала б кожному.......по м'ягкому місці".
Зтієї пори, я зрозумів, що бути учителем - це сама складна робота на світі!
Бути учителем, це значить: ніколи не псіхувати, не матюкатися, не мати шкідливих звичок, не поширювати плітки, не хворіти, гарно виглядати, приємно пахнути...
Бо ти ж учитель!
А коли, у якесь свято, тобі захочеться випити якусь чарчину, то ти, закрившись у хаті,
наодиці випиваеш її і швидко лягаєш спати, щоб не попастись комусь на очі.
Бути учителем - це значить бути психологом, художником, режисером - постановником, хореографом і, в кінці кінців, бути батьком(мамою) десятків абсолютно різних дітей. І коли мама чи тато може ще якось покарати свою дитину за певні проступки, то вчитель може лише написати про це в щоденнику батькам...чи визвати батьків на виховну бесіду.
Бути учителем - це бути супер героєм. Показувати приклад фізично розвиненої та культурної людини і вміти швидко та ефективно приводити до тями підлітків, що прийшли на заняття після вчорашнього "будуна".
Бути учителем - це вміти кожного вислухати, не загубити, не подавити, не залишити в біді чи одинокості, дати пораду... На ці речі не завжди звертають увагу батьки.
А тому, учитель - це скульптор дитячих душ, це приклад справжнього служіння людям!
