КРИМ
Болить душа за неньку Україну,
Болить душа за Крим, її народ,
Молюся за державу я єдину,
Щоб жити в ній без війн і без пригод.
На жаль, в Криму знайшлись продажні шкури,
Під впливом звісних путінських ідей,
Що спонукали їх до авантюри -
Заманювати в світ чужий людей.
Спочатку чоловічки там зелені
З'явилися, щоб гідно захищать
Від наче б то бандерівців чисельних,
Так руським допомогу надавать.
Озброєні, невизнані вояки
В облогу брали війська і морфлот,
Та їм на допомогу йшли хлоп'яки,
З місцевих, що чинили заколот.
А далі, наче стравлені мурахи,
Повзли на територію чужу
Машини, танки і залізні птахи
З озброєнням, з морського рубежу.
Пішли в атаку перші активісти.
Нескорених зганяли у полон,
Нещадно лупцювали журналістів,
Для них не існував чужий закон.
Пройшов і референдум незаконний.
Під дулами туди зганяли всіх.
Сумнівний результат той електронний
Росія лише визнала, на сміх.
Анексія, і Крим - в чужій країні.
Загарбники захоплюють усе,
Що правдою належить Україні,
І топчуть те, що славу їй несе.
Замало цього, ладні далі лізти -
На південь України й вільний схід,
На наш чудовий, славний Київ-місто...
Та нам достатньо наших кримських бід!
Не віддамо родючі наші землі!
Так довго ми боролися за них!
І мало, що задумалося Кремлю,
Для здійснення агресій "мовчазних"!
Народ стоїть за правду, за свободу!
За вільну Україну дорогу!
Дамо ми відсіч з півдня, та зі сходу
І не дамо вірватись ворогу!
Болить душа за неньку Україну,
Болить душа за Крим, її народ,
Молюся за державу я єдину,
Щоб жити в ній без війн і без пригод.
Тетяна Кушнірук
