Пішально. А дарма, що нема. Можна булоб чудові групові чи парні портрети робити з повністю контрольваним світлом.
Хтось звичайно може сказати, що Шепетівка це невелике місто де такі складні штуки не потрібні. З іншого боку, з швидкісним інтернетом та величезними моніторами нам і кінотеатр не потрібний. Але люди чомусь все одно хочуть ходити в кіно.
Тут так само. Можна хоч сто раз фотографуватися на фоні Островського. Але думаю люди булиб в захваті від знімків, що схожі на журнальні витвори, і які ніколи не зробити на виїзді без 20 кг апаратури і двох асистентів, що будуть цей брухт за тобою носити. На вулиці вже чотирнадцять років як ХХІ століття.
