Gone Girl / Загублена (2014)

Фільм “Загублена” зняв для нас видатний американський кінорежисер та кліпмейкер Девід Фінчер. Сценарій стрічки написала Джилліан Флінн за її ж романом. Для обох них “Загублена” стала великим успіхом. Для мене цей фільм, поки що, є кращим фільмом цього року з тих, які я на разі, бачив. І це попри те, що вся інтрига фільму була для мене цілком прозорою десь на десятій хвилині перегляду, і далі не відбувалось нічого несподіваного.
Подружжя Емі Дан (Розамунд Пайк) та Нік Дан (Бен Аффлек), які переживають складні часи у особистій і фінансовій площині, дедалі більше відходять один від одного. Вони надто різні люди. Красуня Емі – інтелектуалка з вищого світу, а Нік – хлопець симпатичний, але, як на неї, надто простакуватий. Емі нудиться. Вона розчарована у своєму шлюбі. Нік теж не надто щасливий у шлюбі, адже вважає Емі надто пихатою і нетерпимою до його недоліків. До того ж, вона контролює його фінансово. Раптом Емі зникає, а громадськість, під впливом ЗМІ, вирішує, що це Нік убив дружину. Він має переконати громадськість у своїй невинуватості. Одночасно він проводить власне розслідування подій. Виявляється, що все не так просто, і ця справа насправді цілком інша, аніж думають всі довкола…
Зразу скажу: сюжет стрічки не надто складний. Подібних історій було знято достатньо. Річ у тому, як це зробив Фінчер. Я б назвав “Загублену” не стільки драмою/трилером, а трагікомедією. Я дивився цей фільм у кінотеатрі, і під час перегляду фільму у багатьох місцях я та інші глядачі щиро сміялись, бо те, що відбувалось на екрані змушувало сміятись мимоволі. Насправді “Загублена” – це їдка сатира на сучасне суспільство, і не тільки США. Фінчерові вдалось досконало розкрити образи ГГ та обставини їх життя, причому, це зроблено вельми скупими засобами, без розтягнення тривалості і без того довгого фільму ще далі. Ми дізнаємося про всі комплекси й упередження сімейства Данів. Досконало виявлено і препаровано для нас причини дій ГГ. Найважливішим для мене у стрічці є те, як Фінчер показав вплив ЗМІ на долі окремих людей і та формування спотвореної громадської думки. Дуже повчально спостерігати за тим, як журналюги дружно накидаються на людину, вина якої не доведена і Нік Дан в очах мільйонів людей стає ницим убивцею, який умертвив дружину і нахабно бреше. Досконало показано, як ЗМІ спроможні знищити життя окремо взятої людини та їх деструктивну і маніпулятивну роль у сучасному світі заради грошей і слави. Зараз ми всі, українці, є частиною цього процесу. Другою важливою частиною моралі фільму є криза сучасної родини на прикладі родини Данів, які, здавалось, мають все, але попри це, незадоволені як самими собою, так і своєю “половинкою”. Також доволі цікаво показано те, що який би у тебе не був хитрий план, обставини і втручання інших можуть їх легко поламати.
Чудова гра акторів, причому усіх задіяних у цій стрічці, дає відчуття, що все відбувається насправді. Додатковим бонусом є нев’януча з віком краса Розамунд Пайк. Музика теж підкреслює напружений сюжет. Не дивно, що “Загублена” зараз є на чолі прокату у США, заробивши за першого ж вікенду у Штатах понад 37 000 000 $, а загалом вже понад 51 000 000 $ (за бюджету у 61 000 000 $). Сподіваюсь, що й українські глядачі гідно оцінять “Загублену”.
Попри те, що у “Загубленій” є тільки дещиця насильства і сексу, я не раджу дивитись цей фільм дітям, а батькам брати їх з собою на сеанс до кінотеатру. Все знято відверто і доволі брутально. Окремо я мушу сказати про чудовий український дубляж.
Я оцінюю цей фільм на міцну десятку. “Загублена” – фільм серйозний, не дитячий, і любителям стрілялок, коміксів та різанини бензопилами зомбі він може здатись не надто захоплючим і цікавим. Зрештою, всі роботи Фінчера – для зрілих людей, які готові вдумливо сприймати доросле кіно. Саме цим людям я і раджу переглянути “Загублену” й насолодитись досконалим кіно.