ЗАБЕРИ В БАБУСІ ПАСПОРТ!!!

 Остап Дроздов

Кілька років тому в Польщі величезної популярності набув слоган "Zabierz babci dowód". Перекладається: забери в бабусі паспорт. У такий кмітливий спосіб польська молодь протестувала проти того, аби їхні бабусі визначали, в якій Польщі жити їм – молодим, освіченим, сучасним полякам.

Сьогодні, звертаючись до кожного з вас, я хочу написати цей слоган великими буквами: ЗАБЕРИ В БАБУСІ ПАСПОРТ !!!

Я категорично проти того, аби наші бабусі стрункими шеренгами ходили на вибори і обирали своє минуле. Я категорично проти, щоб у моїй країні вирішальну роль відігравало покоління, яке все життя прожило в радянському акваріумі з погодинним кормом. Я не хочу, щоб тільки за рахунок своєї арифметичної більшості моє майбутнє перекреслювало старше совєтське покоління, привчене до безмежного терпіння і похнюпленого мовчання. Я не хочу, щоб радянські люди, які не бувають дальше свого обласного центру, тягнули нас у безодню власних спогадів.

ЗАБЕРИ В БАБУСІ ПАСПОРТ!!! Люби старших, поважай їх – але не підпускай їх до прийняття рішень, доленосних для ТВОГО, а не їхнього життя. Так, покоління, обернене на Москву, має право на свою ностальгію – але вони не мають права прирікати цілу країну (мене з вами) на шлях у минуле.

Я вже бачив оце «радянське» покоління на акціях проти Європи. Бідні нещасні бабусі зі скляними очима, мутним поглядом, у мохерових беретках, із золотими зубами, в турецьких светрах, в обнімку з іконами... Вони – загублені в часі. Вони не винні. Баласт ні в чому не можна звинувачувати. Ми їх маємо по-своєму любити і шанувати – але не слухати, не звертати увагу на їхнє мракобісся, відсталість і тотальну обмеженість. Ті, хто не хочуть в Європу, нехай залишаються на згарищі своєї украденої молодості.

А нам треба іти своєю дорогою. Дорогою ВІД цього покоління. Дорогою у світ свободи, різноманіття, прав людини.

ЗАБЕРИ В БАБУСІ ПАСПОРТ!!! Тому що їм все одно, де помирати. Але нам не все одно, де жити.