2 minutes reading time
(399 words)
Розпад СРСР і створення незалежних держав не принесло народу царства добра і справедливості
Дата краху СРСР … добре відома. Це, звичайно, ніякі не Біловезькі угоди, це не серпневі події, це 13 вересня 1985 Це день, коли міністр нафти Саудівської Аравії Ямані сказав, що Саудівська Аравія припиняє політику стримування видобутку нафти, і починає відновлювати свою частку на ринку нафти. Після чого, протягом наступних 6 місяців, видобуток нафти Саудівською Аравією збільшилася в 3,5 рази. Після чого ціни впали. Там можна дивитися по місяцях — в 6,1 рази. Моноцентризм прийняття рішень (тільки в Москві), що призводило до неефективності та втрати часу; Афганська війна, холодна війна, безперервна фінансова допомога країнам соцтабору, розвиток ВПК на шкоду іншим сферам економіки розоряли бюджет.
Розпад СРСР відбувався на тлі загальної економічної, зовнішньополітичної та демографічної кризи. У 1989 році вперше офіційно оголошено про початок економічної кризи в СРСР (зростання економіки змінюється падінням).
У період 1989–1991 років доходить до максимуму головна проблема радянської економіки — хронічний товарний дефіцит — з вільного продажу зникають практично всі основні товари, крім хліба. Практично у всіх регіонах країни вводиться нормоване постачання у формі талонів.
Розпад СРСР і створення незалежних держав насправді для народу капітально нічого не змінив. Радянський Союз – це була держава, віддана в концесію партійній номенклатурі. Конце́сія — договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи місцевим органам влади, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам, а в СРСР – це КПРС. А потім, коли Горбачов почав перебудову, і номенклатура звільнилася від контролю КДБ, вона подумала: "А чого це ми будемо задарма працювати? Ми повинні володіти, а не командувати".
Щоб оволодіти, як відомо, треба розділити. І з'явилися незалежні держави - Росія, Україна. Це, власне кажучи, землі, віддані в концесію тій самій бюрократії, яка була номенклатурою, а зараз стала олігархатом. Тільки не подумайте, що я за СРСР: то дійсно була тюрма народів. Але наші сучасні терена також дуже далекі від царства добра і справедливості.
Основною причиною кризового стану суспільства є світова соціально-економічна криза.
Специфічною рисою прояву світової соціально-економічної кризи в Україні є те, що вона на клалася на затяжну системну кризу українського суспільства. Тривала внутрішня криза на різних етапах виражалася в різних формах – то як енергетична, то як бензинова, то як газова,то як цукрова і т.п. При цьому, ці кризи постійно супроводжує політична і моральна криза суспільства. Поєднання внутрішніх криз з глобальною створило таку загрозливу ситуацію, коли під питанням постає суверенітет держави. Особливо загрозливим для суверенітету України є її можливе входження у Таможенний союз з Росією.
Коментарі